Результати кваліфікації та Дуелей гонки Дейтона 500 Кубку НАСКАР
Кваліфікаційна сесія в середу, 11 лютого 2026 року, стала історичною для одного з найуспішніших пілотів у сучасній історії НАСКАР. Кайл Буш, виступаючи за команду Richard Childress Racing (RCR) на Шевроле №8, завоював свій перший поул у кар'єрі в цій гонці у своїй 21-й спробі. Цей результат є глибоко символічним, оскільки Буш увійшов у сезон 2026 року з 93-матчевою безвиграшною серією та статусом пілота, який лідирував найбільшу кількість кіл у Дейтоні 500 серед тих, хто жодного разу не вигравав цю подію.
Технічно досягнення Буша стало результатом не лише його майстерності, а й значного прогресу команди RCR під керівництвом нового крю чіфа Джима Полмана, який раніше привів Джастіна Аллгаєра до титулу в серії O'Reilly 2024 року. Швидкість Буша у фінальному раунді склала 183,651 миль/год, що дозволило йому випередити Чейза Бріско лише на 0,064 секунди. Бріско, який минулого року також стартував з першого ряду, продемонстрував стабільність програми суперспідвеїв Joe Gibbs Racing (JGR), що тепер виступає на оновлених Toyota Camry.
Кваліфікаційна сесія виявила цікаву закономірність: дев’ять із десяти автомобілів, що пройшли до фінального раунду, перевищили швидкість поула попереднього року, що свідчить про інтенсивну роботу інженерів у міжсезоння над мінімізацією лобового опору та оптимізацією роботи двигунів у специфічних умовах Флориди. Розподіл виробників у топ-10 був збалансованим, що підтверджує ефективність поточної конфігурації аеродинамічних пакетів для суперспідвеїв.
Для "відкритих" команд середа стала моментом істини. Корі Хайм, дебютуючи за 23XI Racing у Дейтоні 500, та Джастін Аллгаєр з JR Motorsports зафіксували дві найвищі швидкості серед нечартерних учасників, автоматично забронювавши собі місця в основній сітці гонки. Це зняло величезний психологічний тиск з цих команд перед дуелями в четвер, дозволивши їм зосередитися на гоночних налаштуваннях, а не на боротьбі за виживання.
У четвер ввечері, 12 лютого, відбулися дві відбіркові гонки по 60 кіл (150 миль), які визначили остаточний порядок старту з 3-го по 41-ше місце. Ці гонки, відомі як Дуелі, у 2026 році набули додаткової ваги через нову систему нарахування очок у регулярному сезоні, де навіть мінімальна перевага на початку року може вплинути на позиції в плей-офф.
Перша гонка вечора розпочалася з домінування Форда. Раян Пріс, який тижнем раніше виграв Cook Out Clash, підтвердив швидкість команди RFK Racing, лідируючи протягом значної частини заїзду. Команда RFK продемонструвала вражаючу згуртованість: чотири машини Форда вишикувалися в єдину лінію, що дозволило їм контролювати темп і захищатися від атак Шевроле.
Однак стратегічна гра була перервана на 57-му колі, коли відбувся інцидент за участю Кейсі Мірса та Ноа Ґреґсона на в'їзді до піт-лейну. Мірс, намагаючись встигнути за групою лідерів, заблокував колеса та вдарив задню частину машини Ґреґсона, що спровокувало масову аварію. У завал потрапили такі фаворити, як Бубба Уоллес, Остін Діллон, Кріс Бюшер та чинний переможець Дейтони 500 Вільям Байрон.
Гонка перейшла в овертайм, де Джої Лоґано продемонстрував свою майстерність у драфтингу. Завдяки ідеальному поштовху від напарника Раяна Блейні, Лоґано зміг випередити групу конкурентів на рестарту. Фініш відбувся під жовтим прапором після того, як Корі Ладжой був розвернутий на задній прямій під час боротьби за місце в гонці. Перемога Лоґано стала його четвертою в дуелях, підтвердивши статус Team Penske як лідера в розробці стратегій для суперспідвеїв.
Друга дуель різко контрастувала з першою, пройшовши без жодного жовтого прапора. Це дозволило пілотам продемонструвати чисту швидкість та майстерність управління повітряними потоками. Чейз Елліотт захопив лідерство на останніх шести колах, використовуючи підтримку Карсона Хосевара. Елліотт пізніше відзначив "відданість Шевроле", вказавши на те, що стабільні поштовхи від Хосевара були ключовими для утримання переваги над Тойотою Крістофера Белла та Денні Хемліна.
Проте справжня драма розгорнулася після фінішу. Ентоні Альфредо, пілот команди Beard Motorsports №62, фінішував 18-м, що теоретично гарантувало йому місце в Дейтоні 500 як найкращому "відкритому" учаснику в своїй дуелі. Радість команди була недовгою: під час технічної інспекції офіційні особи НАСКАР виявили, що шланг охолодження трансмісії був від’єднаний, а шланг охолодження водія був закріплений неналежним чином.
Директор серії Кубку Бред Моран пояснив, що ці порушення впливають на аеродинамічний профіль автомобіля, оскільки відкриті отвори або зміщені шланги можуть створювати несанкціоновані зони низького тиску, що дає перевагу в швидкості на прямих. Альфредо був дискваліфікований, а його місце в основній сітці перейшло до Бі Джей Маклауда з Live Fast Motorsports.
Особливістю 2026 року стало застосування правила Open Exemption Provisional (OEP), яке дозволило легендарному Джиммі Джонсону, семикратному чемпіону серії, гарантувати собі місце в гонці без ризику не пройти кваліфікацію через аварію або низьку швидкість. НАСКАР розширив поле до 41 автомобіля, щоб вмістити Джонсона як "вибір промоутера", зберігши при цьому чотири стандартні місця для інших відкритих команд.
Це рішення мало глибокі наслідки для екосистеми гонки. По-перше, Джонсон як пілот 41-ї машини не має права на призові гроші або очки чемпіонату, але він може боротися за перемогу та трофей. По-друге, це усунуло ситуацію, коли одна з висхідних зірок, як-от Корі Хайм, могла бути витіснена ветераном на основі суб’єктивного правила.
Результати дуелей призвели до того, що кілька провідних пілотів будуть змушені стартувати з кінця пелотону в неділю через перехід на запасні автомобілі після пошкоджень у четвер. Це створює унікальну динаміку для першого етапу гонки, оскільки деякі з найшвидших машин будуть прориватися крізь поле.
Список пілотів, які підтвердили перехід на запасні авто:
Вільям Байрон (№24, Шевроле): Після масового завалу в Дуелі №1.
Кріс Бюшер (№17, Форд): Також став жертвою інциденту в першій гонці.
Росс Честейн (№1, Шевроле): Зазнав пошкоджень у фінальних маневрах першої дуелі.
Даніель Суарес (№7, Шевроле): Перейшов на запасну машину після контакту в першій гонці.
Окремої уваги заслуговує ситуація з Даніелем Суаресом, який у міжсезоння перейшов з Trackhouse Racing до Spire Motorsports, замінивши Джастіна Хейлі. Його старт з кінця поля на запасній машині додає складності його дебюту в новій команді, де він намагається покращити свій невтішний рекорд у Дейтоні (64,7% сходів через аварії). Дейтона 500 залишається найбільш непередбачуваною подією в календарі. Технічна досконалість може бути нівельована однією помилкою на піт-лейні або неналежним чином закріпленим шлангом. Кайл Буш, маючи найкращу стартову позицію в кар’єрі, стикається з історичним викликом: жоден водій не вигравав цю гонку після своєї 20-ї спроби, за винятком Дейла Ернхардта.
