ПЕРЕГОНИ NASCAR У ВОТКІНС-ГЛЕН 2026

Цього року подія «Go Bowling at The Glen» набуває епічного масштабу, оскільки траса відзначає 40-річчя безперервного проведення гонок Кубка у сучасну епоху, що почалася у 1986 році. Розташована серед мальовничих пагорбів поблизу озера Сенека, ця траса, відома як «Глен», давно стала символом американських дорожніх перегонів, поєднуючи в собі небезпеку швидкості та витонченість маневрування. Календар 2026 року вніс свої корективи, перенісши етап на травень, що зробило його одним із найраніших в історії цього автодрому, а отже, додало елемент непередбачуваності через погодні умови північного сходу США.

Історія Воткінс-Глен розпочалася у 1948 році, коли юрист Камерон Аргетсінгер, натхненний європейськими Гран-прі, запропонував провести перегони на громадських дорогах навколо села Воткінс-Глен. Перші змагання проходили безпосередньо через залізничні переїзди, повз тротуари з глядачами та по вузьких сільських дорогах, що створювало неймовірну, але небезпечну атмосферу.

Після трагічного інциденту 1952 року, коли під час аварії загинула дитина, формат вуличних перегонів був назавжди закритий, що призвело до будівництва у 1956 році постійного автодрому, який став основою сучасної конфігурації. Проектуванням займалися провідні інженери з Корнелльського університету, що забезпечило трасі її унікальний технічний профіль, який залишається актуальним і через сім десятиліть.
У період з 1961 по 1980 рік Воткінс-Глен був офіційною домівкою Формули-1 у США, приймаючи Гран-прі США протягом двадцяти років поспіль. Це була золота ера, коли траса здобула світову славу завдяки своїм мальовничим краєвидам та величезним призовим фондам, які часто перевищували сумарні виплати всіх інших етапів чемпіонату разом узятих.

Після фінансових труднощів початку 80-х, траса була врятована корпорацією Corning та International Speedway Corporation, що відкрило шлях для повернення NASCAR у 1986 році. З того часу «Глен» став невід’ємною частиною календаря, за винятком пандемійного 2020 року, і сьогодні він повністю належить NASCAR.

Траса у Воткінс-Глен має кілька варіантів планування, але NASCAR традиційно використовує коротку дистанцію довжиною 2,45 милі (приблизно 3,94 км), яка виключає ділянку «The Boot» (Черевик).

Ця конфігурація з 11 поворотами характеризується високою середньою швидкістю та інтенсивним навантаженням на гальмівну систему. Асфальтове покриття та кути нахилу в поворотах від 6 до 10 градусів дозволяють пілотам проходити віражі значно швидше, ніж на типових дорожніх трасах Європи.
| Поворот / Ділянка | Назва | Особливість |
|---|---|---|
| Поворот 1 | The 90 | Різкий правий поворот під кутом 90 градусів, зона частих аварій на старті |
| Повороти 2-4 | The Esses | Швидкісна S-подібна ділянка на підйом, де аеродинаміка має вирішальне значення |
| Пряма | Backstretch | Найдовша ділянка траси, де автомобілі досягають максимальної швидкості |
| Шикана | Inner Loop (Bus Stop) | Додана у 1992 році для сповільнення машин перед входом у швидкісний поворот |
| Поворот 5 | Outer Loop | Швидка дуга, що вимагає ідеального зчеплення коліс з трасою |
| Повороти 6-7 | The Carousel | Складна комбінація, де важливо правильно дозувати потужність двигуна |
| Повороти 10-11 | Final Turns | Останні віражі перед фінішною прямою, що виходять на головну трибуну |
Одним із найвідоміших елементів траси є шикана «Inner Loop», яку часто називають «Bus Stop». Вона була збудована після серії важких інцидентів, зокрема загибелі пілота NASCAR Джей Ді Макдаффі у 1991 році. Ця ділянка вимагає від пілотів агресивного наїзду на поребрики, що створює неймовірне видовище, коли масивні сток-кари фактично відриваються від землі. Будь-яка помилка в цій зоні може призвести до втрати контролю та серйозного пошкодження автомобіля об бар’єри Armco, які пофарбовані у характерний порошково-блакитний колір.

Сезон 2026 року станом на травень демонструє беззаперечне лідерство Тайлера Реддіка, який після 11 етапів випереджає найближчого переслідувача, Денні Хемліна, на 109 очок. Реддік став справжнім феноменом цього року, здобувши вже 5 перемог, що робить його головним претендентом на титул регулярного чемпіона. Проте Воткінс-Глен - це територія, де статистика попередніх перемог на овалах може не спрацювати.

Варто звернути увагу на ситуацію з Раяном Прісом, який отримав штраф у 25 очок після інциденту з Таєм Гіббсом у Техасі, що відкинуло його на 13-ту позицію в заліку. Це додає додаткової мотивації пілоту RFK Racing діяти агресивно на дорожній трасі, щоб компенсувати втрачені бали. Також у центрі уваги перебуває Кайл Ларсон, який, попри відсутність перемог у цьому сезоні, є дворазовим переможцем у Воткінс-Глен (2021-2022) і вважається одним із найшвидших на цій конфігурації.
Головним фаворитом недільної гонки «Go Bowling at The Glen» вважається новозеландець Шейн ван Гісберген (SVG). Він є чинним переможцем етапу у Воткінс-Глен (2025) і минулого року виграв 5 із 6 гонок на дорожніх трасах. Хоча у 2026 році він поки що не має перемог і займає 19-ту позицію в заліку, його досвід у серії Supercars робить його майже непереможним на технічних треках з правими поворотами. Ван Гісберген виступає за Trackhouse Racing і планує брати участь у всіх трьох основних гонках вікенду, щоб отримати максимальну кількість часу на трасі.

Другим за шансами на перемогу називають молодого Коннора Зіліча, який вже встиг зарекомендувати себе як винятковий талант на дорожніх трасах. Зіліч також виконуватиме «тріпл д'юті», виступаючи в ARCA, пікапах та О'райлі. Інші імена, на які варто звернути увагу - це Ей Джей Алмендінгер, який здобув свою першу перемогу в Кубку саме тут у 2014 році, та Майкл Макдауелл, відомий своєю майстерністю на технічних трасах.

Зіліч ламає ключицю святкуючи перемогу на Воткінс-Глен 2025
У суботу, 9 травня, основна увага буде прикута до гонки «Mission 200 at The Glen», де виступатимуть пілоти O’Reilly Auto Parts Series. Джастін Аллгаєр впевнено очолює таблицю чемпіонату, маючи в активі 3 перемоги та неймовірну стабільність. Проте йому доведеться протистояти не лише постійним суперникам, таким як Шелдон Крід та Джессі Лав, а й зіркам Cup Series, які прийшли за додатковим досвідом.
П’ятнична програма включає гонку пікапів «Bully Hill Vineyards 176», де відбудеться кілька знаменних подій. Зокрема, у серії дебютує Тоні Брейдінгер, яка поїде за нову команду розвитку McAnally-Hilgemann Racing під номером 20. Також до вантажівок повертається Ей Джей Алмендінгер у складі команди Kaulig Racing, що робить його одним із головних претендентів на перемогу в п’ятницю.

У серії ARCA Menards розгортається напружена дуель за титул між Джейком Боллманом та Раяном Варгасом. Боллман лідирує з перевагою лише у 8 очок, але Варгас, об’єднавши зусилля з Alpha Prime Racing для цього етапу, сподівається перехопити ініціативу на дорожньому треку. Також на старт вийде Трістан Маккі, який у 2025 році став наймолодшим переможцем в історії ARCA у Воткінс-Глен у віці 15 років.
Цьогорічний вікенд у Воткінс-Глен має кілька ключових аспектів, які можуть визначити хід перегонів. По-перше, це знос шин. Компанія Goodyear підготувала спеціальні комплекти для дорожнього покриття, і кожна команда Cup Series отримає по 7 комплектів на вікенд. Важливою буде стратегія переходу на дощову гуму, оскільки в травні погода в Нью-Йорку часто змінюється миттєво. Наявність 6 додаткових комплектів для вологої погоди дозволяє продовжувати перегони навіть під час дощу, що вимагає від пілотів зовсім іншого стилю водіння.
По-друге, це напруженість між пілотами. Після конфлікту Кайла Буша з Джоном Хантером Немечеком у Техасі, багато хто очікує продовження протистояння. Хоча офіційно бійки не було, психологічний тиск у пелотоні величезний.
Ювілейний статус перегонів буде підкреслений участю легенд автоспорту. Почесними гостями вікенду стануть брати Джефф та Тодд Бодайни, які є знаковими фігурами для Воткінс-Глен. Джефф Бодайн був переможцем тут у 1996 році, і їхня присутність нагадує про глибоке коріння NASCAR у цьому регіоні.

Цікавим історичним нюансом є те, що траса колись приймала величезний рок-фестиваль «Summer Jam» у 1973 році, який зібрав понад 600 000 глядачів, що значно перевищувало можливості місцевої інфраструктури. Сьогодні «Глен» продовжує бути не лише спортивним, а й культурним центром, регулярно виграючи нагороду «Найкраща траса NASCAR» за версією читачів USA TODAY.
Цікаво, що саме ця траса має унікальний зв'язок з нашою історією. У 1988 році тут сталося те, чого ніхто не очікував: на перегони Budweiser at The Glen приїхав перший радянський журналіст, і це був українець Володимир Сухий. Він народився в селі Аули на Дніпропетровщині та працював тоді кореспондентом газети Правда в Нью-Йорку.

Сухий був настільки вражений тим, як машини несуться боком і виживають у завалах, що в інтерв'ю зізнався: у нього розболілася голова від напруженого спостереження. Його цитата стала легендарною: він сказав, що якби такі гонки провели в СРСР, люди б звільнялися з роботи, аби тільки потрапити на трибуни.

вибачте за мову статті
Чи зможе Реддік втримати лідерство, чи SVG знову покаже майстер-клас, чи, можливо, Ларсон нарешті здобуде першу перемогу в сезоні? Відповіді отримаємо вже в неділю ввечері.
Підписуйтесь на блог. А поки ви це робите - подивіться як рандомний фанат проривається на трасу та просить автограф у водія



