Результати вікенду НАСКАР у Воткінс-Глен 2026
Минулий вікенд на легендарній трасі Воткінс-Глен у штаті Нью-Йорк став знаковим моментом для сучасного етапу розвитку перегонів НАСКАР, заклавши підвалини для нової епохи дорожніх змагань. Атмосфера навколо 2.45-мильного треку була сповнена очікувань, оскільки зміна регламенту та впровадження пакета потужності у 750 кінських сил для дорожніх трас обіцяли радикально змінити динаміку пілотування.
На відміну від традиційної літньої спеки, цього року травнева погода подарувала пілотам прохолоду, адже температура повітря піднялася лише до 63 градусів за Фаренгейтом, що безпосередньо вплинуло на рівень механічного зчеплення та швидкість зносу гуми. Згідно з даними сервісу Jayski, команди зіткнулися з необхідністю адаптуватися до умов, де швидкість проходження поворотів зросла, але водночас значно збільшилося термічне навантаження на задні шини через додаткову потужність двигунів. Саме в таких умовах розгорнулося захоплююче протистояння між ветераном міжнародного рівня Шейном ван Гісбергеном та дев’ятнадцятирічним феноменом Коннором Зілічем, чиї виступи у всіх трьох серіях вікенду стали головною темою обговорень серед аналітиків та вболівальників.
Підготовка до гоночного вікенду розпочалася з інтенсивних практичних занять, де дані телеметрії одразу виокремили лідерів. Шейн ван Гісберген продемонстрував феноменальну швидкість під час тренувань, показавши найкращі середні показники на дистанціях у 5, 10 та 15 кіл, що підкреслило його статус головного претендента на перемогу. Водночас Тайлер Реддік та Крістофер Белл також демонстрували високий темп, хоча останній мав певні труднощі з проходженням шикани «Бас-Стоп», де багато пілотів втрачали контроль через високу швидкість на вході. Кваліфікаційна сесія Кубку НАСКАР підтвердила домінування ван Гісбергена, який впевнено виборов першу стартову позицію, випередивши свого найближчого переслідувача Майкла Макдауелла. В серії O`Reilly Auto Parts погодні умови внесли свої корективи, адже через сильний дощ кваліфікація була скасована, і стартова решітка була сформована згідно з регламентом за очками та попередніми результатами, що поставило Раджу Карута на першу позицію. У серії пікапів Craftsman Truck кращий результат у кваліфікації показав Брент Крюс, який випередив Тая Маджєскі.
П’ятнична гонка пікапів стала першим серйозним випробуванням для Коннора Зіліча, який дебютував у цій серії на машині під номером 71 від команди Spire Motorsports. На першому стейджі Брент Крюс одразу захопив ініціативу, скориставшись стартовою перевагою та швидко відірвавшись від переслідувачів на чотири секунди. Шейн ван Гісберген, який також брав участь у заїздах вантажівок для кращого вивчення траси, на початку зіткнувся з технічними проблемами, зокрема з падінням тиску палива, що змусило його зосередитися на збереженні позицій, а не на атаці. Перший сегмент гонки пройшов під знаком стратегічних ігор, де Даніель Хемрік вирішив не заїжджати на піт-лейн під час зеленого прапора, що дозволило йому виграти перший стейдж, випередивши Джованні Руджеро та Лейна Ріггса. На цьому етапі Зіліч демонстрував виважений підхід, уникаючи зайвих ризиків та готуючи ґрунт для ривка у другому сегменті.
Другий стейдж у пікапах став справжнім бенефісом Зіліча, який після рестарту на 24 колі вступив у жорстку боротьбу з Брентом Крюсом. Обидва пілоти зіткнулися бортами в третьому повороті, демонструючи безкомпромісний стиль водіння, після чого Коннор зумів вийти вперед і очолити пелотон. Ван Гісберген у цей час продовжував боротися зі своїм пікапом Шевроле під номером 4, намагаючись самостійно полагодити дзеркало заднього виду прямо під час руху. Зіліч впевнено довів справу до перемоги у другому стейджі, хоча через свій статус пілота Кубку він не мав права на нарахування очок у залік вантажівок. Його здатність контролювати знос шин у швидких поворотах викликала захоплення у командного містка, оскільки він підтримував високий темп навіть на зношеній гумі.
Фінальна частина перегонів вантажівок перетворилася на драматичну розв’язку в овертаймі. Росс Честейн, який лідирував на останніх колах, потрапив у аварію після контакту з Таєм Маджєскі, що спровокувало появу жовтого прапора та переведення гонки у додатковий час. На фінальному рестарті Кейден Ханікатт зумів провести блискавичну атаку на Зіліча у секції «Ески», скориставшись невеликою втратою темпу Коннором на вході у поворот. Ханікатт втримав лідерство до самого фінішу, здобувши свою першу перемогу в кар’єрі, тоді як Зіліч фінішував другим, а ван Гісберген, попри всі технічні негаразди, зумів прорватися на третю сходинку п’єдесталу.
Суботні перегони серії O`Reilly, відомі як Mission 200 at The Glen, розпочалися в умовах невизначеності через опади, що змусило команди обирати дощові шини на старті. Оскільки кваліфікація не відбулася, Коннору Зілічу довелося прориватися з глибини поля. На першому стейджі Брент Крюс знову продемонстрував свою швидкість на дорожніх трасах, впевнено вигравши сегмент після того, як Сем Маєр припустився помилки у першому повороті. Ван Гісберген на цьому етапі отримав штраф за перевищення швидкості на піт-лейн, що відкинуло його у хвіст пелотону, змусивши витратити значну частину гонки на повернення в лідируючу групу.
Другий стейдж суботніх перегонів став ареною прямого протистояння між Зілічем та ван Гісбергеном. Вони опинилися на першому ряду після циклу піт-стопів лідерів, і з моменту змаху зеленого прапора почалася справжня дуель. Ван Гісберген зумів випередити Коннора у другому повороті, але Зіліч не збирався здаватися, постійно атакуючи новозеландця у зонах жорсткого гальмування. На 30 колі Коннор провів сміливий маневр усередині повороту, повернувши собі лідерство та вигравши другий стейдж. Їхня боротьба була чистою, але гранично напруженою, що підкреслило високий рівень підготовки обох представників команди Trackhouse.
Фінал серії O`Reilly став одним з найбільш обговорюваних епізодів сезону. За вісім кіл до кінця Джессі Лав лідирував з величезною перевагою у 15 секунд, намагаючись заощадити паливо для фінішу без додаткової зупинки.Зіліч, який змінив шини на 57 колі, почав стрімке скорочення відставання, відігруючи по кілька секунд на кожному колі. Однак за шість кіл до кінця сталася критична помилка: Коннор занадто глибоко зайшов у «Бас-Стоп», зачепив мокру траву і врізався у стіну, пошкодивши передню частину свого Шевроле під номером 1. Здавалося, що гонка для нього закінчена, але шматок відірваного спліттера вилетів з-під колеса, дозволивши йому продовжити рух. На останньому колі Лав, чия машина вже почала давати збої через брак палива, припустився помилки в останньому повороті, і Зіліч, проявивши неймовірну волю до перемоги, обійшов його за кілька метрів до фінішної лінії. Ван Гісберген завершив гонку на восьмій позиції, визнавши, що власні помилки та невчасний штраф завадили йому втрутитися у боротьбу за перемогу.
Недільна гонка Go Bowling at The Glen стала кульмінацією всього вікенду. Шейн ван Гісберген, який стартував з першої позиції, одразу продемонстрував, чому його вважають найкращим дорожнім гонщиком сучасності. Він впевнено контролював хід першого стейджу, але команда вирішила піти на стратегічний крок, заїхавши на піт-стоп за два кола до кінця сегмента, щоб забезпечити собі кращу позицію на рестарті другого стейджу. Це дозволило Россу Честейну виграти перший стейдж, поки лідери оновлювали гуму та дозаправлялися. У другому сегменті ван Гісберген повернув собі лідерство і, попри тиск з боку Майкла Макдауелла та Коннора Зіліча, виграв другий стейдж, продемонструвавши бездоганну техніку проходження поворотів.
Вирішальний етап гонки Кубку розпочався з інциденту на 61 колі, коли у Джої Лоґано стався прокол шини, що спричинило появу жовтого прапора та розділило пелотон на два табори з різними стратегіями. Тай Гіббс, Коннор Зіліч та ще група пілотів вирішили заїхати на піт-стоп, сподіваючись доїхати до фінішу без подальших зупинок шляхом максимальної економії палива. Ван Гісберген разом з Тайлером Реддіком залишилися на трасі, намагаючись створити якомога більший відрив на вільній трасі. Шейн лідирував до 77 кола, після чого був змушений заїхати на свій фінальний піт-стоп, повернувшись на трасу лише на 24 позиції, відстаючи від лідера Тая Гіббса на неймовірні 29.2 секунди.
Те, що відбулося протягом останніх 18 кіл, увійде в історію як «полювання акули», де ван Гісберген виступав у ролі нещадного хижака. На свіжих шинах він проходив суперників так, ніби вони стояли на місці, відігруючи по дві-три секунди за коло у лідерів, які були змушені економити кожну краплю пального. Коннор Зіліч, який тримався на другій позиції і готував атаку на Гіббса, став жертвою обставин за дев’ять кіл до фінішу, коли через прокол правого переднього колеса він був змушений поїхати на піт-лейн, втративши всі шанси на перемогу і фінішувавши двадцятим. Ван Гісберген же продовжував свій стрімкий марш, обійшовши Гіббса за сім кіл до кінця в шикані «Бас-Стоп» і відірвавшись від Майкла Макдауелла на сім секунд до моменту змаху клітчатого прапора.
Протистояння Зіліча та ван Гісбергена має глибший підтекст, оскільки обидва пілоти представляють інтереси Trackhouse Racing, що робить їхню дуель внутрішньокомандним змаганням за звання кращого спеціаліста з дорожніх трас. Ван Гісберген, маючи за плечима роки досвіду в австралійських суперкарах, став своєрідним ментором для Зіліча, але водночас він визнає, що молодий американець змушує його працювати на межі можливостей. Їхня спільна робота над налаштуваннями автомобілів під пакет 750 к.с. дала команді значну перевагу над конкурентами, що було помітно по тому, як легко вони проходили трафік порівняно з пілотами інших топ-команд.
За те , що дочитали до кінця і підписались на цей блог я покажу вам через що стався один з коушенів під час вчорашньої гонки Кубку
