Перемога трьохразового чемпіона НАСКАР на історичній трасі
Суботній гоночний день 18 липня 2026 року зустрів учасників серії пікапів екстремальною спекою на унікальному овалі Норт-Вілксборо довжиною 0.625 милі, відомому своїм характерним рельєфом із підйомом на задній прямій та спуском на передній. Такий специфічний профіль треку вимагав від інженерних штабів тонкого налаштування притискної сили задля оптимального зчеплення коліс з асфальтом та зменшення бічних навантажень на гуму.
Перемогу в кваліфікації та престижну поул-позицію виборов Лейн Ріггс на Форді під номером 34 від стайні Front Row Motorsports, який подолав найкраще коло за 18.502 секунди зі швидкістю 121.608 миль/год. Цей результат дозволив його команді обрати тактику контролю зносу шин на довгій дистанції, тоді як Карсон Хосевар та Крістофер Белл, які розпочинали заїзд безпосередньо за лідером, зробили ставку на максимальну притискну силу для успішного ведення боротьби на початкових колах.
Старт перегонів FaithFest 250 відбувся о 19:51 за київським часом, і вже на першому колі Карсон Хосевар зумів випередити володаря поул-позиції та захопити лідерство в заїзді. Жовтий прапор з'явився на трасі вже на чотирнадцятому колі через розворот пікапа Донована Стросса на задній прямій, що спонукало тактиків кількох команд із кінця пелотону ухвалити рішення про ранні піт-стопи з метою економії пального та перебудови стратегії під затяжну гонку. Після успішного рестарту Лейн Ріггс розпочав активний пресинг і на п'ятдесят першому колі повернув собі перше місце, після чого впевнено довів справу до перемоги в першому сегменті після завершення 70 кіл, випередивши Хосевара на 0.993 секунди.
Під час обов'язкової паузи між сегментами на сімдесят першому колі лідери заїхали на обслуговування, проте Джейк Гарсія ризикнув залишитися на трасі на старих шинах і очолив пелотон на сімдесят шостому колі. Боротьба в пелотоні помітно загострилася, оскільки пілоти на свіжих комплектах гуми почали стрімкий прорив крізь щільні лави опонентів, демонструючи відчутну перевагу в швидкості. На сто двадцятому колі розворот Люка Болдвіна в четвертому повороті призвів до появи третього жовтого прапора і повністю нівелював розриви між машинами. Найкраще цією ситуацією скористався Тай Маджєскі на Форді під номером 88, який зумів захопити лідерство на сто двадцять третьому колі та здобути перемогу в другому сегменті, записавши на свій рахунок 23 лідируючих кола.
Фінальний сегмент перегонів розпочався під впливом надзвичайної спеки, коли температура в кабінах пікапів досягала небезпечних показників, змушуючи команди застосовувати пакети з льодом на кожній зупинці для охолодження пілотів. На сто тридцять четвертому колі Донован Стросс зійшов з дистанції через критичний перегрів двигуна, а на двісті третьому колі через аналогічні проблеми з електрикою припинив боротьбу Кейсі Клейн. Карсон Хосевар, який до цього домінував протягом 74 кіл, зазнав прикрого проколу лівого переднього колеса, що відкинуло його на 28-ме місце з відставанням у два кола. На двісті сорок другому колі сталася важка аварія за участю Натана Ніколсона, який зазнав сильного удару об захисну стіну, проте судді ухвалили рішення не зупиняти гонку, що зберегло високий темп лідерів на фінальному етапі.
Чендлер Сміт на форді під номером 38 від Front Row Motorsports захопив лідерство на сто сорок шостому колі після успішного проведення піт-стопу під час планового технічного жовтого прапора і продемонстрував вражаючу швидкість на останній стадії перегонів. Завдяки бездоганній траєкторії та впевненому проходженню колових опонентів він планомерно збільшував свій відрив від переслідувачів. На двісті десятому колі його напарник Лейн Ріггс зумів вийти на другу позицію, проте наздогнати лідера було неможливо. Сміт перетнув фінішну лінію першим із рекордною перевагою в 8.479 секунди, що зафіксувало найбільший інтервал перемоги на коротких треках в історії цієї серії, при цьому лише десять пілотів закінчили заїзд на колі переможця, а Шейн ван Гісберген фінішував третім.
У післягоночних коментарях переможець Чендлер Сміт зазначив, що після складних попередніх перегонів його команда змогла піднятися на вершину завдяки чудово налаштованому пікапу, який дозволяв йому впевнено атакувати суперників у поворотах та повністю контролювати зношення гуми.
Срібний призер Лейн Ріггс розповів про складні кліматичні випробування, підкресливши, що це була одна з найгарячіших гонок у його житті, під час якої використання охолоджувального жилета та пакетів з льодом на кожній зупинці допомогло йому зберегти концентрацію та забезпечити командний дубль. Шейн ван Гісберген, який фінішував на третьому місці, висловив радість від можливості отримати додаткові кола практики на короткому овалі та подякував команді Spire Motorsports за відмінну підготовку машини, яка дозволила йому адаптуватися до умов треку протягом усього вікенду.
Історичне повернення Кубка НАСКАР у форматі очкових перегонів на трасу в Норт-Вілксборо розпочалося в неділю 19 липня 2026 року за умов підвищеної вологості та загрози сильного шторму. Через зливи суботню кваліфікацію довелося скасувати, а стартову решітку сформували за регламентом відповідно до комбінованих показників, що принесло поул-позицію Раяну Блейні на Форді під номером 12 від Penske.
Проте Блейні був змушений розпочати заїзд із кінця пелетону через виявлені проблеми з помпою гідропідсилювача керма, а Росс Честейн на Шевроле під номером 1 отримав штраф за потрійне порушення правил технічного огляду та мав відбути проїзд по піт-лейну. Перегони розпочалися після вимушеної затримки через загрозу блискавок о 02:36 за київським часом у понеділок за температури повітря близько 82 градусів за Фаренгейтом, що змусило команди шукати баланс між швидкістю та збереженням ресурсу шин на новому асфальті.
На перших колах заїзду Тай Гіббс на Тойоті під номером 54 від Joe Gibbs Racing продемонстрував відмінний темп та захопив упевнене лідерство, утримуючи першу позицію протягом 41 кола поспіль. На сороковому колі на трасі з'явилися перші жовті прапори, що спровокувало хвилю ранніх піт-стопів, під час якої Коді Вейр зумів тимчасово вийти вперед на сорок третьому колі за рахунок іншої паливної стратегії та економії пального. Після рестарту Гіббс швидко повернув собі першу позицію та виграв перший сегмент перегонів, завершивши 80 кіл із мінімальною перевагою у 0.074 секунди над Шейном ван Гісбергеном.
Під час зупинки між сегментами лідер першого сегменту Тай Гіббс отримав штраф за перевищення швидкості на піт-лейні, що відкинуло його в кінець пелотону та відкрило простір для суперників. Лідерство перехопив Шейн ван Гісберген, який утримував першу позицію протягом 49 кіл, ведучи за собою щільну групу переслідувачів на свіжому комплекті гуми. На сто вісімдесят третьому колі Алекс Боумен припустився помилки під час заїзду на піт-лейн і розвернув машину Тайлера Реддіка, спровокувавши появу чергового жовтого прапора. Джої Лоґано на Форді під номером 22 скористався цим хаосом, захопив лідерство на двісті двадцять шостому колі та впевнено виграв другий сегмент перегонів із перевагою в 4.672 секунди над Денні Хемліном.
Фінальний сегмент перегонів характеризувався швидким наростанням напруги серед лідерів через велику кількість кіл без пауз та високий рівень зносу шин. На сто дев'яносто дев'ятому колі відбулося зіткнення за участю Ей Джея Алмендінгера та Джоша Беррі, внаслідок чого машина Беррі отримала серйозні пошкодження і він зійшов з дистанції, викликавши п'ятий жовтий прапор. Після цього рестарту гонка тривала без жодної зупинки протягом останніх 175 кіл під зеленим прапором, що змусило пілотів балансувати на межі ризику. Раян Блейні, який здійснив дивовижний прорив з аутсайдерів у першу п'ятірку, отримав прикрий штраф за перевищення швидкості на піт-лейні під час фінальної хвилі дозаправок, що нівелювало його шанси на перемогу та відкинуло на одинадцяте місце.
Джої Лоґано продемонстрував абсолютну тактичну зрілість на останніх колах перегонів, лідируючи протягом рекордних для себе 323 кола. Денні Хемлін на Тойоті під номером 11 намагався використати перевагу свіжіших шин та пресингував лідера, наближаючись на відстань менше однієї секунди. Проте Лоґано блискуче маневрував у щільному коловому трафіку, використовуючи аеродинамічний екран для стримування атак суперника та не залишаючи Хемліну жодного шансу для обгону. Лоґано перетнув лінію фінішу першим із перевагою в 0.859 секунди, а Чейз Бріско посів третє місце. Лише шість пілотів змогли завершити перегони в одному колі з переможцем.
На вікторі-лейн Джої Лоґано зізнався, що цей успіх має для нього особливе значення після надзвичайно складного періоду в кар'єрі, і виконання святкових димних кіл на цьому легендарному треку принесло йому неймовірні емоції та критично важливі очки для виходу в Чейз.
Денні Хемлін висловив захоплення майстерністю переможця, зазначивши, що Лоґано провів ідеальний заїзд та продемонстрував унікальний захисний пілотаж під час проходження крізь колових опонентів. Раян Блейні висловив глибоке розчарування через штраф за швидкість на піт-лейні, який позбавив його шансів на перемогу, але зазначив, що тепер повністю зосереджений на майбутньому протистоянні з Тоддом Гіллілендом за головний приз у фіналі внутрішньосезонного турніру в Індіанаполісі.
Цей знаменний гоночний вікенд у Норт-Вілксборо суттєво переформатував розстановку сил у загальному заліку та загострив кубкову боротьбу за регулярний чемпіонський титул перед початком вирішальних стадій сезону. Денні Хемлін завдяки срібному фінішу зміцнив своє лідерство в таблиці, набравши 842 очки, тоді як Тайлер Реддік посідає другу позицію з 774 очками, а Раян Блейні утримує третє місце з 755 очками. Усі три лідери вже гарантували собі офіційне потрапляння в Chase, проте справжнім переможцем у тактичній перспективі став Джої Лоґано, чий тріумф дозволив йому здійснити значний стрибок з сімнадцятого на п'ятнадцяте місце в заліку, отримавши солідну перевагу у 49 очок над кубковою лінією вильоту. Наступні етапи перегонів обіцяють стати ще більш напруженими, оскільки внутрішньосезонний турнір вийшов на фінішну пряму, де Блейні та Гілліленд змагатимуться безпосередньо в Індіанаполісі.
Аналіз роботи нового аеродинамічного пакету з низькою притискною силою у поєднанні зі свіжовкладеним асфальтовим покриттям виявив кілька важливих тенденцій для майбутнього розвитку коротких треків. Свіжий асфальт забезпечив високий рівень механічного зчеплення шин із покриттям, що дозволило пілотам проходити віражі на надзвичайно високих швидкостях, проте значно обмежило можливості для маневрів у зонах збуреного повітря. Це призвело до швидкого утворення єдиної траєкторії руху та ускладнило проведення прямих атак, через що більша частина обгонів відбувалася виключно під час зупинок на піт-лейні чи за рахунок помилок суперників. Така поведінка технічного пакету змушує інженерні штаби команд переглянути підходи до налаштування підвіски та розподілу гальмівних зусиль для наступних стартів на коротких овалах, де чисте повітря перед машиною лідера залишається вирішальним чинником домінування на трасі.
Підписуйтесь на блог та дивіться як триразовий чнмпіон НАСКАР святкує свою першу перемогу в цьому сезоні
