Джої Лоґано вирвав ювілейну сорокову перемогу на етапі кубка НАСКАР у Брістолі
Результати заїздів серій ARCA Menards, Craftsman Truck та O'Reilly Auto Parts
Програму гоночного вікенду 17 вересня відкрили змагання серії ARCA Menards під назвою Bush's Best 200 на дистанції у 200 кіл. Перемогу впевнено завоював Карсон Браун на автомобілі Шевроле під номером 28, продемонструвавши зразковий контроль зносу покришок на коротких відрізках. Другу сходинку з відставанням у 2.056 секунди посів шістнадцятирічний Трістан Маккі на Шевроле під номером 77, а трійку призерів замкнув Кейден Ханікатт за кермом Тойоти під номером 17. Четвертим та п'ятим лінію фінішу перетнули відповідно Макс Рівз та Айзек Кітцміллер.
Найважливішим підсумком цього заїзду стало те, що срібний фініш дозволив Трістану Маккі достроково гарантувати собі чемпіонський титул у заліку ARCA Menards Series East, підтвердивши високу ефективність налаштувань шасі на високошвидкісному бетоні.
Вечірня частина четверга продовжилася стартом серії Craftsman Truck під вивіскою UNOH 200 на дистанції у 250 кіл, у якій першу перемогу в кар'єрі після 94 стартів святкував двадцятиоднорічний Джейк Гарсія на пікапі Форд під номером 13 команди ThorSport Racing. Початковий відрізок дистанції пройшов за повної домінації лідера регулярного сезону Лейна Ріггса, котрий виграв перший та другий сегменти, утримуючи першу позицію протягом 135 кіл. Переломним моментом став піт-стоп перед початком третього відрізка, під час якого механіки Ріггса припустилися помилки із кріпленням колеса, через що лідер був змушений повертатися в бокси під зеленим прапором і втратив два кола. Після зупинки заїзду червоним прапором для ліквідації розлитого мастила Гарсія реалізував перевагу чистого повітря та очолював перегони впродовж 104 кіл. Випередивши Стюарта Фрізена на двадцять першому колі до закінчення заїзду, пілот Форда зберіг лідерство та випередив Бейлі Каррі і Фрізена, тоді як Ріггс через пізній контакт завершив виступ тридцять другим.
У п'ятницю, 18 вересня, на арені розгорнулася боротьба серії O'Reilly Auto Parts у гонці Food City 300, у якій драматичну перемогу в овертаймі здобув Шелдон Крід на Шевроле під номером 00 колективу Haas Factory Team. Більшу частину дистанції контролював Карсон Квапіл, очолюючи пелотон протягом 156 кіл, але зійшов через шлейф диму з машини за 44 кола до фінішу. Вирішальне стратегічне рішення ухвалив керівник команди Кріда Джонатан Тоні, закликавши свого гонщика на піт-лейн за свіжим комплектом гуми під час жовтого прапора на двісті вісімдесятому колі. Рестарт на двісті вісімдесят шостому колі спричинив гострий конфлікт, коли чинний чемпіон Джессі Лав у боротьбі за лідерство виштовхнув Джастіна Аллгаєра у зовнішню бетонну стіну, що призвело до відкритого протистояння між пілотами відразу після фінішу.
Крід скористався свіжими покришками на фінальному рестарті в овертаймі, обійшов Вільяма Саволіча на триста четвертому колі, відірвався на 0.253 секунди та завоював свою другу перемогу в межах заліку Chase, випередивши Саволіча та третього призера Брента Крюса.
Перебіг головної гонки кубка НАСКАР Bass Pro Shops Night Race
Кваліфікаційна сесія кубкової гонки Bass Pro Shops Night Race була повністю скасована через сильні грозові фронти та блискавки, тому стартову решітку судді сформували за аналітичною формулою регламенту на основі очок власників та попередніх фінішів. Поул-позицію завдяки тріумфу на попередньому етапі отримав Кайл Ларсон на Шевроле під номером 5 від Hendrick Motorsports, поруч із яким на першій лінії стартував Джої Лоґано на Форді під номером 22, тоді як Денні Хемлін та Вільям Байрон розділили другий ряд. Бетонне полотно короткого треку довжиною 0.533 милі зустріло пілотів вимитим від гуми покриттям, що вимагало екстремальних налаштувань підвіски для максимізації механічного зчеплення та збереження правого переднього колеса на віражах із нахилом до 30 градусів.
Суботній розклад зазнав тривожних коригувань через грозове попередження о 23:55 за київським часом, яке змусило адміністрацію провести тимчасову евакуацію глядачів із трибун, проте вже о 00:40 за київським часом загроза відступила, а бойовий зелений прапор забігу на 500 кіл з'явився о 02:40 за київським часом у неділю, 20 вересня. В умовах повної відсутності повітряного драфту інженери зробили ставку на агресивні кути нахилу антикрил для забезпечення притискної сили, готуючись до жорсткого контролю деградації гуми на довгих серіях кіл.
З перших метрів дистанції Джої Лоґано блискавично використав зовнішню траєкторію на розгоні та відібрав лідерство у володаря поула Ларсона. Суддівська колегія призначила плановий технічний жовтий прапор на сороковому колі для оцінки стану покришок та темпів зносу робочої поверхні гуми. Більшість фаворитів на чолі з Лоґано відмовилася від ранніх піт-стопів, оскільки висока щільність пелотону та ризик опинитися у трафіку колових машин робили збереження позиції на трасі абсолютним пріоритетом стратегів. Автомобіль Форд під номером 22 демонстрував винятковий баланс у віражах, дозволивши Лоґано пролідирувати 81 коло протягом стартового відрізка. Грамотно розподіляючи зчеплення шин у трафіку, Лоґано виграв перший сегмент, стримавши спроби атак Кайла Ларсона та Денні Хемліна, а четверту та п'яту позиції посіли відповідно Росс Честейн і Тай Гіббс.
Другий відрізок гонки на 125 кіл пройшов за беззаперечного тактичного домінування Раяна Блейні на автомобілі Форд під номером 12, чия команда провела блискавичний піт-стоп між сегментами. Отримавши чисте повітря, Блейні розвинув колосальну швидкість і почав систематично наздоганяти хвіст пелотону, залишаючи за спиною колишніх лідерів. Серйозних проблем зазнав Тайлер Реддік, чия машина втратила швидкість через надмірний знос задньої осі, унаслідок чого на сто сімдесят четвертому колі він програвав уже два кола, а згодом коловими стали інші претенденти на титул Чейз Елліотт та Даніель Суарес. До двісті шістнадцятого кола перевага Блейні над найближчим переслідувачем Баббою Уоллесом зросла до 2.8 секунди. Відрізок майже повністю пройшов у режимі зеленого прапора, проте на двісті сорок восьмому колі розворот Коді Вейра на передній прямій після контакту з машинами Хемліна та Рікі Стенхауса-молодшого викликав пейс-кар, зафіксувавши перемогу Блейні у другому сегменті. Другим відрізок завершив Тай Гіббс, третім фінішував Лоґано, а четверту та п'яту сходинки посіли Джош Беррі та Крістофер Белл.
Вирішальний відрізок на 250 кіл супроводжувався граничною напругою, аваріями та регулярними зупинками заїзду, які сумарно склали 10 жовтих прапорів протягом 78 кіл. На триста сімдесят сьомому колі стартувала хвиля піт-стопів під зеленим прапором, яка несподівано перервалася на триста дев'яносто сьомому колі розворотом Райлі Хербста на передній прямій. Блейні та Карсон Хосевар заїхали на піт-лейн у момент появи сигналу небезпеки, проте лідер перегонів Блейні отримав штраф за перетин демаркаційної лінії та втратив першу позицію на користь Тая Гіббса. На чотириста тридцять другому колі Алекс Боумен спробував прорватися по центру в три ряди між машинами Коула Кастера та Гіббса, що закінчилося жорстким ударом Боумена об огорожу та його сходом, хоча Тойота лідера дивом уціліла. Фатальна розв'язка для фаворита настала на чотириста п'ятдесят восьмому колі: після прориву крізь групу переслідувачів Блейні випередив Хосевара на чотириста п'ятдесят сьомому колі, проте на вході в перший поворот Хосевар не скинув швидкість на внутрішній траєкторії, вдарив бампером задню частину машини під номером 12 і відправив Блейні у зовнішню бетонну стіну, достроково вибивши володаря двохсот двох кіл лідерства з боротьби.
Чергові інциденти з розворотом Чейза Елліотта на чотириста сімдесят восьмому колі та аварією Ей Джея Алмендінгера на чотириста вісімдесят шостому колі призвели до вирішального рестарту на чотириста дев'яносто другому колі, коли до закінчення залишалося всього 9 кіл. Тай Гіббс мужньо захищав перше місце на втомленому комплекті покришок від лютих атак Карсона Хосевара, тоді як Кайл Ларсон, Крістофер Белл і Джої Лоґано трималися впритул за ними. На чотириста дев'яносто четвертому колі Хосевар провів силову атаку бампером на лідера у першому віражі, спровокувавши бічний контакт із машиною Гіббса, у результаті якого обидва претенденти втратили зчеплення та змістилися під саму стіну. Лоґано блискавично розпізнав помилку суперників, пірнув на саму бровку нижньої траєкторії та одним маневром випередив обох опонентів, вийшовши на першу сходинку за 5 кіл до закінчення дистанції. Опинившись на чистому треку, досвідчений пілот Форда під номером 22 створив безпечний відрив і перетнув фінішну лінію із переможною маржею в 1.248 секунди попереду Ларсона, завоювавши сорокову перемогу у своїй кар'єрі та третю у поточному сезоні.
Відразу після заїзду напруга переросла у кулачну бійку на піт-лейн біля розташування колективу Spire Motorsports, куди прибіг розлючений Раян Блейні. Після словесної перепалки Блейні штовхнув Карсона Хосевара, на що останній завдав удару в обличчя, перш ніж учасників розборонили представники команд та інспектори безпеки.
Оцінюючи фатальний інцидент на треку, Раян Блейні прямо заявив: «Я просто відчув, що він не скинув газ. Колом раніше я залишив йому вдосталь місця, не підрізав його і не втискав у стіну, хоча міг це зробити. Я захищав нижню лінію, а він просто вирішив поїхати крізь мене і розбив мою машину». Карсон Хосевар відкинув звинувачення у навмисному тарані: «Я розумію, чому він розлючений, адже це, мабуть, був його чемпіонат. Якби я був на його місці, я теж був би розлючений. Але розмов майже не було, він просто підійшов, сказав одне слово і кинувся на мене, а я не збирався терпіти».
Тріумфатор вечора Джої Лоґано не приховував свого захоплення несподіваним подарунком долі: «У мене чудова команда, яка знає, як вигравати чемпіонати. Якоїсь миті я думав, що фінішую третім або четвертим, але ми пробивалися вперед, і я подумав: що ж, це немов Різдво для мене, я отримав справжній подарунок». Водночас засмучений втратою лідерства Тай Гіббс підсумував власний виступ: «Було честю пілотувати цю Тойоту в особливих кольорах, це був незабутній заїзд. Прикро, що ми втратили перемогу, адже я спробував занадто довго триматися нагорі в першому та другому поворотах, перекриваючи Хосевара, і туди прослизнув суперник, але ми станемо тільки сильнішими».
Брістольський вікенд спричинив масштабні тектонічні зрушення на вершині загального заліку чемпіонату Chase, ліквідувавши колишню перевагу фаворитів регулярного сезону. Кайл Ларсон завдяки завойованому сріблу та очкам за друге місце у першому сегменті офіційно захопив лідерство у чемпіонській гонці із доробком у 2206 очок, випередивши Денні Хемліна на мізерне 1 очко. Тріумф Джої Лоґано став зразковим прикладом того, як одна перемога здатна повернути досвідченого ветерана в статус головного претендента на кубок: пілот Penske піднявся одразу на чотири рядки вгору і закріпився на третій позиції з 2190 очками, скоротивши дистанцію до вершини всього до 16 пунктів. Крістофер Белл утримує четверту сходинку із відставанням у 17 балів, а стабільний фініш у першій п'ятірці дозволив Таю Гіббсу зберегти п'яте місце із 2164 очками. За умов десятираундового формату накопичення залікових пунктів відсутність проміжних відсіювань перетворює кожен фініш у топ-п'ятірці на стратегічний актив колосальної ваги, роблячи ціну технічної стабільності вирішальною.
Зворотним боком цього етапу стала катастрофа для чинного чемпіона Раяна Блейні та цілої групи інших претендентів на титул. Домінуючи протягом двохсот двох кіл дистанції, Блейні через пізнє зіткнення втратив гарантовану перемогу, фінішував лише тридцять третім і відкотився на шостий рядок таблиці із солідним відставанням у 52 очки від лідера. Ще критичнішим виглядає становище Тайлера Реддіка, Вільяма Байрона та Чейза Елліотта, чиї дефіцити після брістольських проблем сягнули позначок у 61, 121 та 117 очок відповідно. Для цих гонщиків надія повернутися в чемпіонську битву тепер вимагає виключно серії обов'язкових перемог на найближчих етапах, оскільки математичне відставання на такій стадії сезону неможливо нівелювати простим збиранням очок. Арена в Теннессі чітко розмежувала пелотон Chase на тих, хто диктує умови в боротьбі за кубок, і тих, для кого кожна наступна осічка означатиме остаточний крах чемпіонських амбіцій.
