Битва на авіабазі Коронадо: неочікувані результати вікенду NASCAR
Ревіння двигунів, що відбивається від гігантських залізних бортів військових кораблів, прохолодний солоний бриз Тихого океану та унікальна атмосфера діючої військової бази стали декораціями для історичного гоночного вікенду NASCAR у Сан-Дієго. Qualcomm Circuit довжиною 3.4 милі (5.472 км) із 16 підступними поворотами став першим в історії серії треком, побудованим на діючому військовому об'єкті. Непередбачуваний характер погоди у вигляді традиційного червневого хмарного покриву, який ближче до обіду розсіювався під променями гарячого сонця, змушував інженерів змінювати налаштування тиску в колесах щохвилини. На тлі величного авіаносця USS Carl Vinson 3 національні дивізіони NASCAR подарували глядачам справжню драму.
П'ятниця, 19 червня 2026 року, відкрила змагання пікапів серії Craftsman Truck Series під густими хмарами, які суттєво обмежували нагрів асфальту. Тренувальні сесії відразу продемонстрували підступність злітно-посадкової смуги, коли практику призупинили через воду на трасі, а згодом досвідчений Джастін Маркс потрапив у важку аварію із пожежею двигуна. Поул-позицію здобув Кейден Ханікатт із результатом 134.782 секунди та середньою швидкістю 90.813 милі на годину (146.150 км/год), попри легкий контакт із бетонним бар'єром.
Поруч із ним на першому ряду стартував лідер загального заліку Лейн Ріггс. Команди обрали стратегію з мінімальним тиском у шинах для швидкого прогріву гуми на холодному бетоні. Зелений прапор для цієї гонки довжиною 50 кіл або 170 миль (273.588 км) підняли о 2:00 за київським часом у суботу.
Вже на третьому колі Лейн Ріггс обійшов Ханікатта по внутрішній траєкторії та очолив заїзд. Перший стейдж завершився під жовтим прапором через зіткнення Доусона Саттона з Натаном Ніколсоном, а третім фінішував ветеран Джиммі Джонсон, який повернувся до перегонів пікапів на рідній землі. На початку другого стейджу лідери розділилися в тактичних рішеннях, адже Ханікатт залишився на трасі, тоді як Ріггс заїхав на піт-лейн за новою гумою. Це дозволило Джонсону на шістнадцятому колі вийти на першу позицію. Другий стейдж виграв Паркер Клігерман, який обрав альтернативну тактику економії палива. Фінальний сегмент перетворився на гру на виживання через стрімкий знос покришок та загрозу порожніх баків. Серйозна аварія Тайлера Анкрума призвела до тривалої зупинки під червоним прапором для ремонту стіни безпеки. Перегони перейшли в овертайм, де під час рестарту Ханікатт та Чендлер Сміт зіштовхнулися у першому повороті, що повністю змінило хід боротьби.
Останні кола перетворилися на шалену дуель між Деніелом Хемріком, Лейном Ріггсом та 19-річним Тайлером Райфом. Райф лідирував, маючи серйозне пошкодження правого крила та димлячу шину, тоді як Ріггс страждав від дефіциту пального. В останній шикані перед фінішем Ріггс здійснив психологічний маневр, злякавши юніора хибним рухом ліворуч, що змусило Райфа помилитися та зрізати траєкторію. За це порушення Райф був змушений повністю зупинитися на трасі, через що Ріггс вийшов у лідери та фінішував першим, випередивши Хемріка на 1.332 секунди. Райф опинився на дев'ятнадцятому місці після отримання 30-секундного штрафу. Лейн Ріггс після фінішу назвав себе "Лейном ван Ріггсбергеном" та зізнався, що його мотор заглох відразу після перетину фінішної лінії.
Субота, 20 червня 2026 року, подарувала вболівальникам не менш захоплюючу гонку дивізіону O'Reilly Auto Parts Series. Кваліфікацію виграв юний Брент Крюс.
Команди знову боролися із мінливим зчепленням, очікуючи нагріву асфальту під полудневим сонцем. Сама гонка довжиною 60 кіл або 204 милі (328.306 км) стартувала опівночі за київським часом у неділю, 21 червня.
Проте вже на першому колі Корі Дей наїхав на металеву кришку люка, яка вилетіла через високу притискну силу та пробила радіатор його машини. Дей повернувся на трасу із відставанням у 4 кола, але завдяки унікальній стратегії безкоштовного повернення у коло лідерів зміг сенсаційно пробитися на десяте місце.
Перший стейдж виграв Остін Хілл, який вдало обрав вищу траєкторію для кращого шинного зчеплення. Другий сегмент супроводжувався напруженою тактичною боротьбою, де Тейлор Грей вирвав перемогу на останніх метрах у Паркера Ретцлаффа. На рестарті перед фінальним сегментом на тридцять п'ятому колі стався жахливий завал. Сем Маєр занадто сильно зрізав правий поворот, зачепив внутрішню стіну та протаранив Ентоні Альфредо, що спричинило зіткнення 25 машин. Це призвело до другого червоного прапора тривалістю 43 хвилини та 10 секунд для відбудови бетонної секції безпеки. Альфредо отримав сильний забій нерва на коліні та був госпіталізований, а розбитий горем Маєр ходив боксами, особисто просячи вибачення у кожного суперника. Лідер чемпіонату Джастін Аллгаєр також завершив виступ достроково через механічні проблеми.
Останні кола гонки тримали в напрузі весь пелотон. Карсон Квапіл впевнено лідирував, але за 3 кола до фінішу Тейлор Грей штовхнув його у задній бампер, відправивши у розворот. Проте на фінальному колі Грей припустився помилки через перегрів шин та заблокував колеса на гальмуванні. Остін Хілл здійснив вирішальний обгін по внутрішньому радіусу в третьому повороті та першим перетнув фінішну лінію, випередивши Грея на 1.127 секунди. Ця перемога стала вкрай емоційною для колективу Richard Childress Racing, оскільки була першою після раптової смерті їхнього лідера Кайла Буша від пневмонії 4 тижні тому. Хілл зробив довгий бернаут навколо намальованої цифри 8 на асфальті та зізнався, що просив дух Буша допомогти знайти додаткову швидкість на прямій.
Неділя, 21 червня 2026 року, порадувала ідеальними погодними умовами з температурою близько 72 градусів за Фаренгейтом (22 градуси за Цельсієм). Кваліфікація завершилася тріумфом Шейна ван Гісбергена, який виборов поул-позицію з результатом 2:14.788 при середній швидкості 90.809 милі на годину (146.143 км/год). Другим стартував Карсон Хосевар.
Інженери команд отримали надскладне завдання через великий знос гуми на стиках бетону та асфальту, тому рішення NASCAR надати додатковий десятий комплект сухих шин дозволило командам обрати тактику коротких відрізків із регулярною зміною коліс. Старт головної гонки на 75 кіл або 255 миль (410.383 км) було оголошено о 23:00 за київським часом.
Перший стейдж виграв Раян Блейні під жовтим прапором після того, як Бабба Уоллес втратив праве переднє колесо через помилку механіків і отримав жорсткий штраф у 2 кола відставання.
На початку другого стейджу трапилася масштабна аварія, яка перекреслила плани багатьох фаворитів. На тридцять другому колі під час рестарту лідерів Коннор Зіліч та Остін Хілл зіштовхнулися у першому повороті, створивши завал з 9 машин. Цей інцидент вибив із боротьби головного фаворита Шейна ван Гісбергена, який закінчив гонку тридцять восьмим, та самого Зіліча. Переможцем другого стейджу став Раян Пріс, який скористався перевагою свіжих покришок.
Фінал перегонів приніс непередбачувану тактичну боротьбу. Карсон Хосевар очолив заїзд завдяки ранньому піт-стопу, але Тайлер Реддік зумів пройти його, хоча згодом Хосевар розвернувся після контакту з Корі Хаймом. На сімдесят третьому колі Реддік припустився помилки у другому повороті, дозволивши Хайму порівнятися з ним. Вони пройшли пліч-о-пліч наступні 2 віражі, після чого Реддік здійснив агресивний маневр у п'ятому повороті, виштовхнувши Хайма до стіни. Незважаючи на це, контакт пошкодив колесо самого Реддіка, і він відкотився на двадцять п'яту позицію. Корі Хайм здобув свою першу перемогу в Кубку NASCAR у тринадцятому старті, випередивши Баббу Уоллеса, який здійснив неможливе та повернувся із двоколового відставання на друге місце з відставанням 10.365 секунди. Третім став Кайл Ларсон. Сенсацією також став виступ Кевіна Магнуссена, який встановив абсолютний рекорд траси, хоча згодом зійшов через відмову коробки передач.
Результати цього унікального вікенду на базі Коронадо кардинально змінили розклад сил у загальних заліках чемпіонатів, довівши, що міські траси не вибачають помилок навіть найдосвідченішим фаворитам. У Кубку NASCAR домінування Тайлера Реддіка опинилося під серйозною загрозою, адже його перевага над Денні Хемліном у боротьбі за чемпіонський титул регулярного сезону скоротилася всього до 8 очок. Невдача Реддіка через пошкоджене колесо та стабільність Хемліна перетворили фінал сезону на справжню дуель нервів, де кожен наступний етап може стати вирішальним. Тим часом перемога Корі Хайма підтвердила появу нової зірки вищого дивізіону, здатної перемагати на найскладніших трасах.
У молодших дивізіонах ситуація виглядає не менш інтригуюче. В O'Reilly Auto Parts Series Джастін Аллгаєр зберіг колосальну перевагу у 224 очки над Джессі Лавом, попри свій ранній вихід із гонки через проблеми з двигуном. Проте емоційний підйом Остіна Хілла та команди Richard Childress Racing після цієї перемоги може стати потужним імпульсом для наступу на лідерів у наступних раундах. У Craftsman Truck Series Лейн Ріггс збільшив свій відрив від Кейдена Ханікатта до 65 очок, закріпивши за собою статус головного фаворита сезону та беззаперечного лідера загального заліку. Вікенд у Сан-Дієго продемонстрував, що перемагає не той, хто має найшвидшу машину, а той, хто вміє адаптуватися до мінливих умов і зберігає спокій серед бетону та хаосу.
