Результати гонки серій NASCAR Craftsman Truck Series та O'Reilly Auto Parts Series на автодромі Echopark Speedway
У суботу, 21 лютого 2026 року, першою на трасу вийшла серія пікапів NASCAR Craftsman Truck Series для проведення гонки Fr8 Racing 208. Першу стартову позицію за результатами кваліфікації виборов Джейк Гарсія, що забезпечило йому перевагу чистого повітря на перших колах дистанції. Проте особливістю цієї гонки стало жорстке часове обмеження, встановлене організаторами через погодні умови та щільний графік трансляцій. Фініш гонки був запланований на 16:20 за місцевим часом, що змушувало пілотів діяти максимально агресивно, оскільки вони розуміли, що повну дистанцію у 135 кіл може бути не пройдено.
Перший етап гонки пікапів, розрахований на 40 кіл, розпочався з інтенсивної боротьби у два ряди. Бен Роудс, отримавши потужний поштовх від партнерів по лінії, відразу вийшов у лідери. Стан траси був складним, оскільки відсутність гумового наслоєння робила машини нестабільними, особливо на вході в повороти. Вже на 4-му колі Крістіан Еккес був змушений залишити трасу та відправитися в гараж через технічні несправності, що фактично викреслило його з числа претендентів на високі місця. На 14-му колі Адам Андретті продемонстрував дивовижний контроль над машиною, коли його пікап розвернуло боком у третьому повороті на високій швидкості, але він зміг уникнути контакту зі стіною та продовжити рух. Невдовзі після цього Грант Енфінгер зіткнувся з проблемами - пошкодження крила призвело до проколу колеса на 16-му колі, змусивши його заїхати на незапланований піт-стоп. Незважаючи на ці інциденти, гонка продовжувалася під зеленим прапором. Наприкінці етапу лідери наздогнали кругових, і Таннер Грей допустив розворот на 34-му колі, проте знову обійшлося без жовтих прапорів. Вирішальний маневр етапу відбувся на останніх колах, коли Кайл Буш та Бен Роудс вели жорстку дуель, торкаючись бортами машин. В цей момент Тай Маджєскі надав критично важливу допомогу Корі Хайму, виштовхнувши його на першу позицію. В результаті Корі Хайм став переможцем першого етапу, випередивши Роудса та Буша.
Другий етап гонки пікапів приніс нові стратегічні виклики. Після піт-стопів між етапами Бен Роудс повернув собі лідерство, обравши стратегію заміни лише двох коліс, тоді як Кайл Буш отримав повний комплект нових шин і стартував другим. Буш активно допомагав Роудсу, підштовхуючи його пікап, що дозволило їм відірватися від переслідувачів. На 60-му колі Тай Маджєскі, який входив до групи лідерів, зачепив зовнішню стіну, що призвело до проколу колеса та втрати позицій. Бен Роудс, який того дня святкував своє 29-річчя, домінував протягом більшої частини заїзду, лідируючи загалом 70 кіл. Однак за два кола до кінця другого етапу в його машині закінчилося пальне.
Це дозволило Стюарту Фрізену несподівано очолити пелетон. На останньому колі етапу Ріккі Стенхаус-молодший спробував здійснити обгін, але Фрізен зумів контратакувати і виграв другий етап. Для Фрізена це був емоційний момент, адже це була лише його друга гонка після тривалого відновлення від травм, отриманих у липні 2025 року.
Третій, фінальний етап гонки, проходив під тиском годинника. Бен Роудс, який через проблеми з пальним відстав на коло, зміг повернутися в основний залік завдяки правилу вільного кола (free pass) і почав стрімкий прорив крізь пелетон. На 88-му колі Карсон Хосевар надав вирішальний поштовх Кайлу Бушу, вивівши його в лідери. Ситуація на трасі загострилася на 100-му колі, коли сталася аварія за участю Коула Бутчера та Кріса Райта, у яку також потрапив Доусон Саттон, що викликало появу жовтих прапорів. Коли до встановленого дедлайну 16:20 залишалося всього кілька хвилин, боротьба стала максимально напруженою. За три хвилини до фінішу Стенхаус-молодший та Роудс влаштували боротьбу у три ряди зі Стюартом Фрізеном. Роудс зумів вийти вперед, але Кайл Буш, використовуючи сліпстрім та допомогу напарника Хосевара, швидко повернув собі першу позицію. На останньому колі Карсон Хосевар діяв як ідеальний партнер по команді, блокуючи спроби суперників піти в атаку на Буша. Кайл Буш перетнув фінішну лінію першим, здобувши свою дев'яту перемогу в Атланті та 68-му в серії загалом. Через часовий ліміт дистанція була скорочена приблизно на 10 кіл, що викликало певне розчарування у Корі Хайма, який посів п'яте місце і не знав про офіційне завершення гонки до самого змаху клітчастого прапора. Також варто відзначити 10-те місце Джастіна Хейлі, який виступав на RAM, що стало знаковим поверненням цієї марки в серію.
Після завершення гонки пікапів на трасу вийшли учасники серії NASCAR O'Reilly Auto Parts Series для проведення заїзду Bennett Transportation & Logistics 250. Ця гонка також обіцяла бути драматичною, особливо після того, як Остін Хілл виграв відкриття сезону в Дейтоні і вважався фаворитом в Атланті. Найкращий час у кваліфікації показав Сем Маєр, проїхавши коло за 31.804 секунди. Разом із ним з першого ряду стартував Карсон Квапіл.
Перший етап серії O'Reilly (45 кіл) почався з великої аварії вже на 5-му колі. Корі Дей спробував пройти через середину у три ряди в районі три-овалу, але місця не вистачило, що призвело до зіткнення багатьох машин. Сем Маєр, який лідирував на старті, невдовзі зіткнувся з проблемами - контакт із Тейлором Греєм призвів до пошкодження колеса, а згодом на 27-му колі він отримав прокол.
Додатково Маєр був покараний проїздом по піт-лейну за перевищення швидкості під час зупинки. Це відкрило шлях до лідерства Раджі Каруту та Джессі Лаву. В результаті щільної боротьби на фініші етапу Джессі Лав зміг втримати позицію і виграти перший стейдж.
Другий етап (46-90 кола) пройшов під знаком домінування Раджі Карута. Шелдон Крід та Джессі Лав вели боротьбу за лідерство на початку відрізку, і Крід зміг вийти вперед на 63-му колі. Проте на 73-му колі Карут здійснив вражаючий маневр, пройшовши суперників у три ряди, і очолив заїзд. Він впевнено втримав перше місце до кінця етапу, тоді як за його спиною Джастін Аллгаєр та Карсон Квапіл вели боротьбу за додаткові очки. Джо Руджеро, який брав участь у обох гонках вікенду, знову зіткнувся з невдачею у вигляді пробитого колеса на 74-му колі.
Третій етап перетворився на справжній хаос. На 104-му колі (за 59 кіл до фінішу) Корі Дей зіткнувся з Карсоном Квапілом, що спричинило завал, у який потрапили Джастін Аллгаєр та інші претенденти на перемогу. Остін Хілл отримав лідерство після цієї ситуації. За 27 кіл до кінця Джессі Лав спробував атакувати Хілла, що призвело до контакту між ними та дозволило Шелдону Кріду вийти на перше місце. Невдовзі Росс Честейн також включився в боротьбу, тимчасово захопивши лідерство. Серія аварій продовжувалася - Семмі Сміт розвернувся через прокол за 22 кола до фінішу, а за 12 кіл до кінця стався інцидент за участю Джоша Вільямса та Раджі Карута.
Фінальний рестарт за 6 кіл до завершення гонки залишив Честейна та Хілла пліч-о-пліч. На останньому колі Остін Хілл пішов у рішучу атаку і зміг випередити Честейна. Однак Росс Честейн у своєму фірмовому агресивному стилі спробував повернути позицію в третьому повороті. Стався контакт - Честейн вдарив машину Хілла в ліву задню частину. Хілл намагався заблокувати маневр, але його розвернуло і викинуло на внутрішню частину траси. Це зіткнення лідерів відкрило дорогу Шелдону Кріду, який скористався моментом і виборов свою першу в кар'єрі перемогу в цій серії після 15 фінішів на другому місці. Друге місце зайняв Паркер Ретцлафф, а третім став Нік Санчес. Остін Хілл зміг втримати машину і фінішував 12-м, висловивши після гонки незадоволення діями Честейна, хоча і визнав, що в умовах останнього кола такі інциденти є частиною перегонів.
Підсумовуючи результати вікенду, можна стверджувати, що Атланта знову підтвердила свою репутацію траси, де досвід та холоднокровність важать більше за швидкість на одному колі. У серії пікапів Кайл Буш продемонстрував майстер-клас із використання допомоги напарника, що дозволило команді Spire Motorsports зайняти перші два місця. Ситуація в заліку пікапів після цього етапу залишає Чендлера Сміта лідером з відривом у 28 очок від Джо Руджеро. У серії O'Reilly перемога Шелдона Кріда стала головною новиною, завершивши його довгий шлях до першого трофею. Загалом вікенд продемонстрував високу конкурентоспроможність молодих пілотів, таких як Раджа Карут та Паркер Ретцлафф, які на рівних боролися з досвідченими представниками Кубка NASCAR, такими як Буш, Стенхаус та Честейн.
P.S. суворе життя піт крю...
P.S. 2 Остін Хілл не виграв, але відзначився чудовим сейвом
