Напружений вікенд НАСКАР в Атланті завершився 750ю перемогою Форда
Суботній вечір на 1.54-мильній трасі EchoPark Speedway у Хемптоні, штат Джорджія, розпочався за сприятливої літньої погоди та заповнених трибун, що створювало гарні умови для швидкісного драфтингу. Кваліфікаційна сесія Focused Health 250 серії NASCAR O'Reilly Auto Parts завершилася успіхом Сема Маєра з команди Haas Factory Team, який виборов поул-позицію. Маєр проїхав своє найкраще коло у другому раунді за 31.944 секунди зі швидкістю 173.554 милі/год, випередивши Карсона Квапіла з JR Motorsports всього на 0.034 секунди. Цей результат суттєво скоригував стартові стратегії команд, оскільки мінімальна різниця в часі змусила багатьох конкурентів, зокрема Джессі Лава з Richard Childress Racing, який кваліфікувався третім, відмовитися від спроб самостійного прориву на користь скоординованого командного драфтингу з перших секунд після старту. Керівники команд Шевроле та Тойота зосередилися на розрахунку оптимальних зон розрідженого повітря, розуміючи, що на оновленому профілі треку поодинокі боліди швидко втрачатимуть швидкість без підтримки партнерів.
Перший стейдж гонки, яка розпочалася 12 липня о 2:30 за київським часом, відразу продемонстрував важливість надійного зчеплення шин. Вже на третьому колі над трасою з'явився перший жовтий прапор через критичні проблеми з двигуном на машині Джої Гейса. Після відновлення боротьби Карсон Квапіл на Шевроле під номером 9 захопив лідерство, використовуючи нижню траєкторію за підтримки партнерів по JR Motorsports. На двадцять другому колі розворот Ліленда Ханімана знову уповільнив пелотон, змусивши інженерів прораховувати варіанти економії пального на випадок тривалих відрізків під зеленим прапором. На останньому колі сегменту Джессі Лав спробував пройти Квапіла по внутрішньому радіусу, але Квапіл успішно перехрестив траєкторію та виграв перший стейдж. Одразу після цього Брендон Джонс припустився помилки та розвернув болід, зачепивши Остіна Хілла, що призвело до пошкоджень обох машин і підтвердило високі ризики при спробах агресивної боротьби на зношеній гумі.
Другий стейдж приніс несподівані тактичні рішення керівників команд. Карсон Квапіл втратив лідерство через затримку на піт-стопі, що дозволило Раяну Сігу з RSS Racing вийти вперед завдяки ризикованому рішенню залишитися на трасі на старих шинах. Разом із ним від заїзду в бокси відмовилися Брент Крюс та Харрісон Бертон. Цей тактичний хід повністю виправдав себе для Семмі Сміта, який на свіжому комплекті гуми розпочав стрімкий прорив і на п'ятдесят п'ятому колі пройшов суперників , очоливши гонку. Наприкінці сегменту Джастін Аллгаєр продемонстрував відмінний тактичний маневр, коли на останньому колі використав верхню лінію у першому повороті, отримав додаткове прискорення і в третьому повороті пройшов Сміта, вигравши другий стейдж у напруженій дуелі на старт-фінішній прямій.
Фінальний сегмент гонки перетворився на хаос рестартів та масових інцидентів. Шелдон Крід зумів вийти у лідери, скориставшись боротьбою Аллгаєра та Раджі Карута, але за 63 кола до фінішу відмова двигуна на машині Харрісона Бертона знову призвела до появи жовтого прапора. На наступному рестарті Брендон Джонс втратив контроль над задньою віссю, що спрококувало зіткнення Корі Дея та Тейлора Грея, які обидва закінчили гонку в стіні. Ситуація досягла критичної точки за 11 кіл до кінця регулярного часу, коли великий завал із 11 болідів вивів із боротьби Семмі Сміта, який лідирував протягом 34 кіл, та чинного чемпіона Джессі Лава. За 3 кола до фінішу чергова аварія 7 машин призвела до появи четвертого червоного прапора та зупинки гонки на 30 хвилин, усунувши з числа претендентів Раджу Карута.
Останні кола гонки у подвійному овертаймі вирізнялися граничним ризиком. Під час першої спроби овертайму Аллгаєр випадково підштовхнув Джеремі Клементса, що викликало новий рестарт. На другій спробі рестарту Бреннан Пул захопив лідерство, але на останньому, сто сімдесят другому колі Санчес та Пул влаштували жорстку дуель, яка завершилася їхнім спільним важким ударом об стіну у першому повороті. Джастін Аллгаєр, який перебував безпосередньо за ними, миттєво зорієнтувався, опустився на нижню лінію траси та пройшов зону аварії. На старт-фінішній прямій його наздоганяв Карсон Квапіл, але Аллгаєр утримав першу позицію та фінішував з перевагою 0.139 секунди. Цей тріумф став для Аллгаєра 6 перемогою в сезоні, що дозволило йому достроково гарантувати собі звання регулярного чемпіона сорок п'ятого сезону серії 2026 року. Третє місце посів Паркер Ретцлафф, четвертим став Вільям Саволіч, а п'ятим фінішував Ентоні Альфредо.
Після фінішу Джастін Аллгаєр поділився емоціями від перемоги: "Я неймовірно пишаюся кожним у JR Motorsports. Наші Шевроле сьогодні були просто чудовими. Наприкінці дистанції я знав, що у декого з хлопців виникнуть проблеми з паливом, але ми продовжували боротися. Головне правило нашої команди - ніколи не здаватися, і це саме те, що ми сьогодні продемонстрували на трасі". Джессі Лав прокоментував хід гонки та командну роботу суперників: "Це неймовірне розчарування. Боротися з JR Motorsports сьогодні було надзвичайно важко, адже їхні пілоти виконали фантастичну роботу, допомагаючи один одному в драфті. Я чув голос свого споттера, який попереджав, що попереду буде багато уламків, і ми дійсно потрапили в цю аварію, але іноді на таких трасах ти опиняєшся не з того боку везіння".
Недільний вечір у Хемптоні супроводжувався важкою хмарністю та загрозою зливи, що додало напруги перед стартом Кубка NASCAR Quaker State 400. Кваліфікаційна сесія, що проходила в умовах підвищеної вологості, завершилася успіхом Раяна Блейні з команди Team Penske, який виборов поул-позицію з результатом 30.815 секунди та швидкістю 179.912 миль/год, а його партнер Джої Лоґано завоював друге стартове місце. Цей результат серйозно вплинув на плани суперників, оскільки представники Тойоти вирішили використати іншу тактику, налаштувавши машини на вищу притискну силу, через що Денні Хемлін показав лише двадцять восьмий результат, а лідер сезону Тайлер Реддік опинився на тридцять першому місці. Це змусило інженерів Тойоти розробляти плани швидкого прориву через нижні ряди за рахунок ранньої роботи в парах, сподіваючись на швидке охолодження асфальту та збільшення зчеплення з трасою під час нічної фази гонки.
Перший стейдж гонки, яка стартувала 13 липня о 2:00 за київським часом, продемонстрував бездоганну швидкість Раяна Блейні, який упевнено утримував лідерство з першого ж кола. Головною подією стартового відрізку став феноменальний прорив Тайлера Реддіка, який уже до тридцять п'ятого кола зміг піднятися з тридцять першого місця на четверте. Реддік активно працював у драфті, використовуючи кожну можливість для обгону, і на останніх колах сегменту навіть спробував атакувати Блейні по внутрішній лінії. Проте лідер Penske грамотно захистив траєкторію та виграв перший стейдж, а весь сегмент пройшов без жодного жовтого прапора, що дозволило командам зібрати чисту інформацію про керованість болідів.
Другий стейдж розпочався з дуелі Реддіка та Ларсона після швидкого обслуговування на піт-стопі. На сімдесят третьому колі Блейні повернув собі лідерство, але вже на вісімдесят третьому колі в боротьбу втрутився Карсон Хосевар, який очолив пелотон і утримував першу позицію протягом 12 кіл. На сто восьмому колі над трасою вибухнула сильна гроза, через що гонку зупинили червоним прапором на 3 години 9 хвилин.
Рестарт відбувся на сто двадцять третьому колі о 7:02 за Києвом, коли температура покриття суттєво впала, що змусило команди терміново коригувати тиск у шинах через ризик різкої втрати стабільності болідів. На останньому колі сегменту Бабба Уоллес втратив контроль і розвернувся на траві після поштовху від Тая Гіббса, що дозволо Блейні безперешкодно виграти другий стейдж.
Фінальний сегмент приніс запеклу тактичну боротьбу на кожному рестарті. Після чергової серії піт-стопів лідером став Тай Гіббс, але за 67 кіл до фінішу Ей-Джей Алмендінгер втратив керування через пошкодження колеса, викликавши появу жовтого прапора. Наступний рестарт виграв Кайл Ларсон, але Блейні зміг пройти його по зовнішній траєкторії, після чого Чейз Елліотт здійснив ефектний обгін Блейні по внутрішній лінії під крики захоплення трибун. За 25 кіл до кінця Алмендінгер знову врізався у стіну, спровокувавши черговий жовтий прапор. Бабба Уоллес зумів вийти в лідери, але Блейні повернув собі перше місце за 19 кіл до завершення дистанції, якраз перед черговим розворотом Кайла Ларсона. За 6 кіл до фінішу Ларсон під час спроби заблокувати Хемліна врізався у стіну, зібравши за собою завал за участю Чейза Бріско та Райлі Хербста, що перевело гонку в овертайм.
Фінальний овертайм завершився неймовірною тристоронньою дуеллю на останньому колі. Карсон Хосевар упевнено тримав лідерство після рестарту і першим перетнув лінію під білим прапором. Однак на виході з другого повороту Бабба Уоллес дав потужний поштовх Блейні, що дозволило Mustang під номером 12 порівнятися з лідером. На задній прямій Уоллес ризикнув піти в атаку в три ряди по внутрішній траєкторії, але Крістофер Белл надав вирішальне прискорення Блейні по верхній лінії. Раян Блейні перетнув фінішну лінію першим, випередивши Белла на 0.068 секунди. Баббу Уоллеса, який фінішував другим, було оштрафовано за обгін нижче подвійної жовтої лінії та переміщено на двадцять дев'яте місце. Завдяки цьому рішенню суддів Крістофер Белл офіційно став другим, Карсон Хосевар третім, Тай Гіббс четвертим, а Ерік Джонс п'ятим.
Переможець гонки Раян Блейні детально описав вирішальні секунди боротьби: "Бабба Уоллес надав мені чудову допомогу під час рестарту. Ми відмінно спрацювалися, що дозволило мені вийти на зовнішній радіус повз Карсона Хосевара. Я не міг повністю випередити його одразу, а потім Бабба пішов у три завширшки знизу на задній прямій, що створило неймовірний фініш. Але я маю щиро подякувати Крістоферу Беллу, який штовхав мій бампер у третьому та четвертому поворотах. Його допомога стала вирішальним фактором нашої перемоги". Карсон Хосевар прокоментував свій виступ та роботу оновленого аеродинамічного пакету: "Наш Шевроле був дійсно швидким сьогодні. Нові правила не викликали у нас серйозних проблем, хоча здалося, що для багатьох інших команд це стало важким випробуванням. Ми змогли пройти багато машин, і це принесло велику користь усій нашій команді".
Цей напружений гоночний вікенд в Атланті суттєво переформатував розстановку сил у загальному заліку серії NASCAR O'Reilly Auto Parts. Завдяки своїй шостій перемозі в сезоні Джастін Аллгаєр не лише виграв регулярний чемпіонат, але й гарантував собі перший номер посіву у вирішальній стадії Chase, що дає йому значну перевагу над конкурентами на старті плей-офф. Його відрив від найближчого суперника Джессі Лава зріс до величезних 240 очок, тоді як сам Лав, попри аварію наприкінці гонки, також достроково забезпечив собі місце у Chase. Водночас невдачі Тейлора Грея та Брента Крюса, які потрапили у важкі зіткнення, максимально загострили ситуацію навколо лінії відсікання плей-офф, залишаючи Раджу Карута та Вільяма Саволіча у безпосередній близькості до топ-дванадцятки перед фінальними гонками регулярного сезону.
У вищому дивізіоні Кубка НАСКАР домінантний виступ Раяна Блейні повернув команду Team Penske до статусу головних фаворитів напередодні старту плей-офф. Блейні зміг скоротити відставання від Денні Хемліна, який фінішував дванадцятим і разом з Тайлером Реддіком офіційно гарантував собі участь у Chase. Натомість Кайл Ларсон через серію помилок та фінальну аварію втратив багато очок, опустившись у таблиці та поставивши під сумнів свою здатність стабільно проводити гонки в умовах високого тиску на суперспідвеях. Цей етап продемонстрував, що новий аеродинамічний пакет вимагає від пілотів максимальної концентрації, а вміння уникати масових аварій на останніх колах стане ключовим фактором у боротьбі за чемпіонський титул.
Підписуйтесь на цей блог, а паралельно послухайте розборки в ефірі Вільяма Байрона тайого крю чіфа
і, до речі, перемога Блейні - це 750та перемога Форд в НАСКАР
