Вікенд НАСКАР у Сент-Луїсі увінчався драматичними звитягами Кайла Ларсона та Джессі Лава
Етап серії NASCAR O'Reilly Auto Parts Nu Way 225
Тринадцятого вересня о 02:30 за київським часом на 1.25-мильному овальному треку World Wide Technology Raceway стартував заїзд другого раунду плей-офф серії NASCAR O'Reilly Auto Parts під назвою Nu Way 225. Вечірній сутінковий стан покриття та поступове зниження температури повітря до 28 градусів за Цельсієм суттєво змінили характеристики контакту шин з асфальтом, підвищивши вимоги до налаштувань підвіски на нерівностях третього і четвертого поворотів. Конфігурація треку з асиметричними радіусами віражів змусила інженерні штаби шукати баланс між максимальною притискною силою та стабільністю на гальмуваннях, відкинувши розрахунки на командну роботу в драфті, оскільки на цьому короткому овалі розріджене повітря практично не дає переваги у швидкості.
Поул-позицію у кваліфікаційній сесії завоював Карсон Квапіл на машині Шевроле під номером 1 від колективу JR Motorsports, подолавши коло за 33.626 секунди із середньою швидкістю 133.825 миль/год. Другу стартову позицію виборов чинний чемпіон серії Джессі Лав на Шевроле під номером 2 від Richard Childress Racing із часом 33.730 секунди та швидкістю 133.412 миль/год. Такий результат кваліфікації дозволив пілотам першого ряду будувати тактику навколо утримання чистого повітря, уникаючи перебування у брудному турбулентному потоці позаду опонентів, який призводить до перегріву правого комплекту шин.
Зі старту заїзду Карсон Квапіл успішно захистив внутрішню траєкторію і почав нарощувати відрив, тоді як Джессі Лав закріпився у головній групі переслідування. На тринадцятому колі запекла боротьба за дев'яту сходинку призвела до першого інциденту, коли Тейлор Грей на Тойота під номером 54 не впорався з керуванням поряд із машиною Раджі Карута і розвернувся на виході з другого повороту. Судді вивісили жовтий прапор, проте керівники провідних екіпажів вирішили відмовитися від ранніх піт-стопів, розуміючи критичну важливість збереження початкової позиції на треку. Після успішного рестарту Квапіл упевнено відбив атаки Корі Дея та контролював знос гуми в зоні важкого гальмування перед першим віражем. Жодних змін серед лідерів на заключних колах відрізка не відбулося, завдяки чому Карсон Квапіл оформив беззаперечну перемогу у першому сегменті на сорок п'ятому колі, пролідирувавши весь стартовий відрізок дистанції.
Під час планового обслуговування після першого сегмента на п'ятдесятому колі сталася непередбачувана масова аварія безпосередньо на в'їзді до піт-лейну. Вузька вхідна зона спровокувала ланцюгове гальмування, у результаті якого Нік Санчес вдарив задню частину машини Раджі Карута, відкинувши обидва автомобілі у бокс Тойота під номером 19 Брента Крюса саме в момент заміни коліс механіками.
Завал перекрив піт-роуд, спричинив пошкодження 10 машин і заблокував у боксі Корі Дея, а лідер посіву Джастін Аллгаєр через незакріплене колесо мусив здійснювати повторний заїзд і скотився на дев'ятнадцяту сходинку.
На сімдесят третьому колі на полотні з'явилися уламки після проколу шини в Ентоні Альфредо, що знову змусило суддів зупинити гонку жовтим прапором. Частина середняків ризикнула залишитися на старих шинах, проте Джессі Лав на свіжому комплекті провів серію обгонів і на сімдесят восьмому колі перехопив лідерство у Квапіла. Лав упевнено втримав першу позицію до завершення другого сегмента на дев'яностому колі, випередивши Сема Маєра та Карсона Квапіла.
Вирішальний сегмент довжиною 90 кіл перетворився на виснажливе протистояння нервів та розрахунків інженерів. На сто тридцять четвертому колі спалахнуло гостре зіткнення між претендентами на титул, коли Джастін Аллгаєр протиснувся на нижню траєкторію та підштовхнув Корі Дея у бік Вільяма Саволіча. У відповідь Саволіч різко повернув кермо ліворуч і вибив Шевроле під номером 17 у внутрішній бетонний бар'єр. Сильний удар завершив гонку для Дея та завдав пошкоджень передній частині боліда Аллгаєра. Партнер Лава по команді Остін Хілл обрав стратегію збереження пального і зумів піднятися до першої п'ятірки, проте за 4 кола до завершення дистанції звернув на екстрену дозаправку та фінішував лише двадцять дев'ятим із відставанням у 1 коло. Постійні зупинки заїзду розбивали гонку на короткі відрізки, тримаючи напругу серед учасників Chase на граничному рівні.
Фінальна битва за перемогу розпочалася після рестарту на сто п'ятдесят шостому колі, коли Квапіл спочатку зміг захистити перше місце від атак опонентів. Джессі Лав зберігав холоднокровність, поступово скорочуючи відставання на кожному колі. На сто шістдесят п'ятому колі, коли до закінчення залишалося рівно 16 кіл, Лав наблизився впритул до лідера на гальмуванні перед поворотом, завдав точного удару бампером у ліве заднє крило машини суперника і змусив Шевроле Квапіла піднятися на верхню траєкторію. Скориставшись помилкою опонента, Лав пірнув у вільний простір по внутрішньому радіусу і завершив вирішальний обгін. Встановивши на сотому колі найшвидше коло заїзду з результатом 34.045 секунди, Джессі Лав бездоганно провів фінішні віражі і перетнув межу першим із перевагою 0.896 секунди над Шелдоном Крідом, який на останніх метрах також випередив Сема Маєра, Тейлора Грея та самого Квапіла.
У післягоночному інтерв'ю Джессі Лав висловив радість від подолання безвиграшної смуги з 25 заїздів: «Рано чи пізно така чудова можливість мала з'явитися, і ми зобов'язані були забрати її саме так безкомпромісно, як зробили це сьогодні. Я люблю Сент-Луїс, тут колись розпочиналися мої перші національні перемоги у гонках пікапів та міджетів. Якщо зберігати характер та вірити у роботу механіків, успіх неодмінно повернеться». Джастін Аллгаєр, який через аварію та пошкодження машини закінчив день лише тринадцятим, зазначив: «Це перший випадок за довгий період, коли наша машина під номером 7 втратила лідерство в чемпіонаті. Ця обставина лише додасть команді мотивації для реваншу на наступних трасах». Корі Дей висловив розчарування діями Саволіча: «Мені прикро за хлопців із технічного штабу сімнадцятої машини, вони підготували швидкий болід, але цей контакт зруйнував нашу роботу». Карсон Квапіл визнав, що зберегти темп на зношеному комплекті коліс проти атак переслідувачів на заключних колах виявилося неможливо.
Етап NASCAR Cup Series Enjoy Illinois 300
Головна подія кубкового вікенду стартувала 13 вересня о 22:00 за київським часом на розпеченому полотні треку Гейтуей. Денна температура повітря сягнула позначки 30 градусів за Цельсієм, спричинивши нагрівання асфальту та критичні термічні навантаження на гальмівні системи. Необхідність інтенсивно гасити швидкість перед входом у перший та третій віражі змусила інженерів відкрити максимальні охолоджувальні канали для роторів і налаштувати боліди на високу притискну силу. Поул-позицію у кваліфікації здобув Джоуї Лоґано на боліді Форд під номером 22 від Team Penske, проїхавши коло за 32.817 секунди зі швидкістю 137.124 миль/год. Другий стартовий слот посів Кайл Ларсон на Шевроле під номером 5 від Hendrick Motorsports із результатом 33.093 секунди та швидкістю 135.980 миль/год. Стартова перевага внутрішньої лінії виявилася вирішальною для побудови стратегії, адже на короткому овалі потрапляння у шлейф брудного повітря позаду опонентів призводило до негайної втрати стабільності передньої осі.
На перших колах дистанції Джоуї Лоґано безпомилково реалізував перевагу поулу і захистив лідерство від атак Ларсона. Боротьба загострилася на двадцятому колі, коли всередині пелотону у другому повороті виник затор у чотири ряди. Машини не поділили простір, внаслідок чого Майкл Макдауелл вдарився об відбійник, зачепивши Ноа Ґреґсона, Даніеля Суареса та Шейна ван Гісбергена. На двадцять восьмому колі ван Гісберген припустився помилки на вході у поворот і розвернув Ей Джея Алмендінгера, спричинивши черговий жовтий прапор. Провідні екіпажі вирішили не змінювати тактику і відмовилися від ранніх піт-стопів, зберігаючи комплект гуми для кінцівки сегмента. Лоґано впевнено провів наступні рестарти, пролідирував усі 45 кіл першого відрізка і забрав перемогу в сегменті, випередивши Крістофера Белла, Кайла Ларсона, Раяна Блейні та Чейза Елліотта.
Другий етап дистанції тривалістю 95 кіл змусив команди шукати альтернативні рішення через значний знос покришок. Під час хвилі піт-стопів Бред Кезеловскі та лідер сезону Денні Хемлін замінили чотири колеса, проте Росс Честейн на Шевроле під номером 1 ризикнув залишитися на трасі на старому комплекті гуми і тимчасово очолив пелотон. Розрахунок Честейна на чисте повітря розбився об вищу швидкість суперників: Кайл Ларсон стрімко прорвався на свіжих шинах і на вісімдесятому колі обійшов Честейна завдяки пізньому гальмуванню перед першим поворотом. Ларсон створив відчутний відрив, але на сто тридцять першому колі заїзд перервав інцидент Зейна Сміта, у якого сталася механічна поломка задньої частини боліда з сильним ударом об стіну. Сегмент закінчився під жовтими прапорами на сто сороковому колі перемогою Кайла Ларсона, який забрав максимум очок попереду Джоуї Лоґано, Бреда Кезеловскі, Раяна Блейні та Джоша Беррі.
Заключна частина дистанції перетворилася на аварійний хаос для претендентів на титул через масові відмови гальмівних дисків. На сто сорок першому колі Бубба Уоллес занадто агресивно атакував Чейза Бріско в першому віражі, спровокував щільний затор, розвернувся на бордюрі та зібрав машини Бріско і Вільяма Байрона. На сто п'ятдесят п'ятому колі на прямій перед першим поворотом стався вибух переднього гальмівного ротора на машині Раяна Блейні, що відправило його Форд під номером 12 у відбійник і призвело до сходу. На двісті тринадцятому колі аналогічна відмова гальм трапилася на боліді Чейза Елліотта, чий некерований Шевроле врізався у стіну та зачепив Чейза Бріско. На двісті двадцять другому колі новий завал у першому повороті за участю Беррі, Уоллеса, Белла та Реддіка змусив суддів зупинити перегони червоним прапором для очищення асфальту, а невдовзі після рестарту аварія Тая Гіббса та Алмендінгера спричинила другий червоний прапор за 11 кіл до фінішу. За 3 кола до планового завершення гонки розрив ротора на боліді Кріса Бюшера викликав рекордний вісімнадцятий жовтий прапор і перевів заїзд в овертайм.
Розв'язку етапу визначила різниця стратегій під час піт-стопів на двісті третьому колі, коли команда Ларсона обрала комплект із чотирьох нових шин, тоді як шеф машини Лоґано Пол Вульф замінив лише два праві колеса заради збереження першої позиції. На рестарті на двісті двадцять восьмому колі Ларсон отримав допомогу від напарника Алекса Боумена через підштовхування бампером і здійснив обгін Лоґано по внутрішньому радіусу в першому віражі. Заїзд зажадав двох овертаймів і розтягнувся до 247 кіл замість базових 240 кіл. На вирішальному рестарті на двісті сорок п'ятому колі Боумен знову забезпечив прикриття напарнику, утримавши спроби контратаки Лоґано. Кайл Ларсон бездоганно вивів болід із четвертого повороту і перетнув фінішну лінію першим із відривом 0.333 секунди від Боумена, перервавши власну безвиграшну серію з 51 гонки, яка тривала з травня 2025 року. Джоуї Лоґано фінішував третім після 96 кіл лідерства, Вільям Байрон прорвався на четверте місце після раннього інциденту, а Росс Честейн замкнув першу п'ятірку.
Після фінішу Кайл Ларсон емоційно висловився про довгоочікувану звитягу: «Це неймовірне полегшення для всієї команди після настільки довгої паузи без кубків. Рішення поставити чотири свіжі шини замість двох стало вирішальним ходом, автомобіль отримав відмінне зчеплення, а командна робота з Алексом Боуменом на рестартах дозволила втримати лідерство». Другий призер Алекс Боумен присвятив свій успіх пам'яті померлого напередодні вікенду пса Фіна: «Я втратив свого найкращого друга перед цією гонкою, мені було важко навіть зайти в літак, тому здобутий результат повністю присвячується йому». Володар поулу Джоуї Лоґано підсумував перебіг боротьби: «Саме на тому рестарті, коли Ларсон зумів вийти вперед завдяки перевазі у свіжих шинах, ми випустили перемогу. Прикро лідирувати майже сотню кіл і залишитися третім, хоча очки за перші сегменти дещо покращують підсумок дня». Чейз Елліотт прокоментував свою аварію: «Я натиснув педаль гальма, ротор вибухнув, і далі автомобіль став повністю некерованим». Раян Блейні констатував розчарування: «Наш Форд демонстрував відмінну швидкість попереду, проте миттєва відмова гальмівного механізму перекреслила старання бригади». Денні Хемлін резюмував день на дев'ятому місці: «Ми раді втримати першу позицію в заліку, хоча поведінка машини з новим аеродинамічним пакетом на цьому треку вимагала постійної боротьби за виживання».
Кубковий етап у Сент-Луїсі справив тектонічний вплив на турнірну таблицю Chase, загостривши боротьбу за чемпіонський титул до граничного рівня. Попри невдалий піт-стоп наприкінці гонки та фініш на дев'ятій позиції, Денні Хемлін зумів зберегти перше місце кубкового заліку із сумою 2168 очок завдяки багатому запасу залікових балів. Головним тріумфатором вікенду став Кайл Ларсон, який завдяки перемозі заробив 73 очки і здійснив підйом одразу із сьомого на друге місце. Відрив між двома головними фаворитами скоротився до символічних 9 пунктів, що перетворює дуель між представниками концернів Тойота та Шевроле на відкрите протистояння. Крістофер Белл утримує третю сходинку з відставанням у 18 очок, тоді як технічна аварія Раяна Блейні відкинула його на четверте місце з відставанням у 33 бали. Джоуї Лоґано завдяки успіху в першому сегменті та третьому підсумковому місцю скоротив дефіцит до 51 очка і розділяє шосту сходинку з Таєм Гіббсом. Для групи гонщиків, до якої належать Кріс Бюшер, Раян Пріс та Даніель Суарес, аварії на Гейтуеї фактично перекреслили шанси на титул, збільшивши їхній дефіцит від вершини таблиці до понад 100 залікових пунктів.
У дивізіоні O'Reilly Auto Parts перемога Джессі Лава повністю змінила розклад сил у боротьбі за регулярне чемпіонство та перетасувала позиції у верхній частині таблиці Chase. Друге місце Шелдона Кріда дозволило пілоту Haas Factory Team очолити таблицю з 2175 очками, посунувши багаторічного фаворита Джастіна Аллгаєра на другу позицію з відставанням у 3 бали. Володар поул-позиції Карсон Квапіл розташувався на третій сходинці з дефіцитом у 9 очок, а Джессі Лав після тріумфу піднявся на четверту позицію, поступаючись лідеру лише 16 пунктами. Неймовірна щільність результатів у межах 16 балів серед чотирьох гонщиків загострює конкуренцію перед сімома фінальними етапами сезону, коли будь-яка помилка команди на піт-лейні матиме катастрофічні наслідки. Невдалий заїзд для Корі Дея відкинув його на восьме місце з відставанням у 69 очок, суттєво ускладнивши боротьбу за чемпіонську корону. Загальний підсумок вікенду на овалі Гейтуей зафіксував переконливий інженерний реванш таборів Шевроле та Форд, чиї машини впоралися з технічними вимогами траси значно впевненіше за конкурентів.
