Тріумф команди Penske та тотальна домінація Форд у Лоудоні змінюють розстановку сил перед початком вирішальної стадії се
Минулий вікенд ознаменувався великою кількістю цікавих автоспортивних подій в США.
Ґрунтовий етап серії ARCA Menards Series під назвою Calypso 100 на історичній мильній доріжці Illinois State Fairgrounds у Спрінгфілді, який розпочався 23 серпня о 21:00 за київським часом, продемонстрував безкомпромісну специфіку змагань важких сток-карів на сипучому покритті.
Макс Рівз на автомобілі Тойота домінував протягом заїзду, очоливши 97 кіл зі 100 запланованих після старту з поул-позиції. Проте за 3 кола до завершення гонки молодий пілот Геван Бошел, скориставшись боротьбою в трафіку кругових машин, виконав прорив по центральній траєкторії та вийшов у лідери.
У наступному повороті Рівз пішов на агресивний контакт у ліве заднє крило суперника, розвернувши машину Бошела поперек треку, після чого перетнув фінішну лінію першим під несхвальний свист глядачів, залишивши позаду Айзека Кітцміллера та Томаса Аннунціату.
Дебютний міський етап серії IndyCar під назвою Freedom 250 Grand Prix of Washington D.C., який проходив 23 серпня о 18:30 за київським часом навколо Національної алеї американської столиці, завершився тріумфом команди Andretti Global та моторів Хонда.
Американський гонщик Кайл Кірквуд на боліді Хонда провів видатну гонку, пролідирувавши 128 кіл зі 147 та вигравши з відривом 3.0906 секунди у Крістіана Лундгора на Шевроле, тоді як третє і четверте місця посіли його напарники Вілл Пауер та Маркус Ерікссон.
Водночас етап став невдалим для лідера сезону Алекса Палоу на Хонда команди Chip Ganassi Racing, який отримав штраф за наїзд на чуже колесо під час обслуговування Міка Шумахера, згодом втратив час через погано затягнуте кріплення і розвернувся на трасі, завершивши день на 20 позиції. Ця невдача іспанця дозволила Кірквуду скоротити відставання в чемпіонаті зі 133 до 91 очка за 3 етапи до завершення сезону.
Кваліфікація фінального етапу регулярної першості пікапів відбулася у п'ятницю, 21 серпня, де володарем поул-позиції став Лейн Ріггс на Форд команди Front Row Motorsports, показавши результат 29.346 секунди та швидкість 129.789 миль/год. Другий результат зафіксував Кейден Ханікатт на Тойота з часом 29.569 секунди, відставши від лідера більш ніж на дві десяті секунди. Сама гонка Team EJP 175 розпочалася в суботу, 22 серпня, о 20:30 за київським часом за помірної температури асфальтового покриття та високої щільності повітря. Стартові плани 36 пілотів повністю підпорядковувалися боротьбі за потрапляння до десятки учасників плей-офф Chase, через що технічні штаби налаштовували підвіску на максимальний механічний зачіп у віражах, відмовляючись від зайвого аеродинамічного опору задля темпу на прямих відрізках.
Перший сегмент дистанції розпочався з інциденту під суддівською вишкою на першому колі, коли пікап Люка Болдвіна розвернуло поперек траси з важкими пошкодженнями облицювання. Після рестарту на шостому колі Ріггс зберіг першу позицію, проте вже на 14 колі жовті прапори викликала жорстка аварія за участю пікапів Льюїса та Немечека. У той самий момент один із головних фаворитів Кейден Ханікатт зазнав проколу колеса, вирушив на позаплановий ремонт і втратив коло відносно лідерів. Тим часом Коннор Зіліч на Шевроле продемонстрував високий темп, пройшов пікапи суперників і першим перетнув лінію, вигравши перший відрізок заїзду.
Другий сегмент приніс серйозні випробування фавориту Лейну Ріггсу, чий пікап почав страждати від сильної недостатньої повертаємості, що заважало тримати швидкість усередині поворотів. На 86 колі Коннор Зіліч скористався проблемами суперника, провів атаку по верхній лінії треку та очолив заїзд, тоді як на другу позицію прорвався Чандлер Сміт. Зіліч здобув перемогу і в другому сегменті на 110 колі, забравши максимальні бонусні бали. Проте фініш на третій позиції в цьому відрізку гарантував Лейну Ріггсу дострокове завоювання титулу чемпіона регулярного сезону та перший номер посіву в кубковій стадії Chase. Під час піт-стопів на 115 колі Стюарт Фрізен на Тойота першим залишив бокси завдяки швидкій дозаправці, очоливши пелотон.
Фінальний сегмент перетворився на психологічне протистояння за десяту позицію в плей-офф Chase, навколо якої з різницею в 1 очко змагалися Стюарт Фрізен, Тайлер Анкрум та Джейк Гарсія. Напруги додала технічна поломка на машині Анкрума, у якої повністю відмовили задні гальма, змушуючи гонщика уповільнюватися завчасно виключно переднім контуром. На 120 колі виникла аварія за участю Немечека, Остіна Хілла та Райта, що викликало появу чергового жовтого прапора. За 6 кіл до завершення запланованих 175 кіл інцидент за участю Гевана Бошела знову викликав жовтий прапор, перевівши розв'язку в режим овертайму.
Визначення переможця затягнулося на дві спроби овертайму через те, що під час першого рестарту Джіо Руджеро втратив контроль у першому повороті та зібрав у завалі боліди Коннора Мосака й Крістіана Еккеса. На другому вирішальному рестарті на 188 колі Лейн Ріггс обрав зовнішню траєкторію, відбив атаку свого напарника Чандлера Сміта на останньому 189 колі та зафіксував перемогу з перевагою 0.293 секунди. Цей тріумф став для Ріггса шостою перемогою в сезоні та одинадцятим тріумфом у кар'єрі пікапів після 106 кіл лідерства. Позаду лідерів Тайлер Анкрум зумів утримати пошкоджений пікап на десятому місці та виборов останню путівку в Chase з перевагою у 7 очок над розчарованим Фрізеном.
Святкуючи перемогу, Лейн Ріггс відзначив точну роботу технічного штабу: «Це важлива перемога для всієї структури Front Row Motorsports, адже в середині гонки пікап став надто важким у керуванні, проте шеф-механік Ділан Каппелло та інженер Джонатан Коутс внесли правильні зміни на піт-стопі, а коректна боротьба з боку Чандлера Сміта в овертаймі дозволила нам завоювати переможний дубль». Тайлер Анкрум, який пройшов у плей-офф попри відмову гальм, прокоментував заїзд: «Керувати технікою на такій швидкості без задніх гальм було вкрай важко, і лише вказівки мого споттера допомогли зберегти ритм та залишитися в чемпіонській десятці». Представники суперників також констатували високу ефективність налаштувань техніки Форд на коротких треках протягом усього регулярного чемпіонату.
Кваліфікаційні заїзди Кубку НАСКАР 22 серпня проходили за сухої погоди, за підсумками яких володарем поул-позиції став Тайлер Реддік на автомобілі Тойота команди 23XI Racing, показавши час 29.054 секунди та швидкість 131.094 миль/год. Поруч із ним на першому стартовому ряду розташувався Джош Беррі на Форд команди Wood Brothers Racing. Проте в неділю, 23 серпня, перед запланованим на 21:00 за київським часом стартом, автодром накрив дощовий фронт, що змусило суддів змістити розклад і дати зелений прапор лише о 22:05 за київським часом. Оскільки трек залишався вологим, дирекція оголосила обов'язковий старт на спеціальній дощовій гумі Goodyear, надавши кожній команді по 4 комплекти протекторних шин на додаток до 7 слікових наборів на всю дистанцію у 301 коло. Низький коефіцієнт зчеплення на овалі довжиною 1.058 милі повністю нівелював ефект аеродинамічного драфту на коротких прямих, змусивши інженерів налаштовувати максимальний кут атаки антикрил і шукати компроміс у жорсткості підвіски задля стабільності на розгонах із другого та четвертого поворотів.
Перший сегмент гонки тривалістю 70 кіл розпочався з помилки лідера, адже вже на першому колі Тайлер Реддік зірвав задню вісь на вологому покритті та розвернувся на виході з віражу без контакту з іншими машинами. Упродовж перших 40 кіл пілотам доводилося активно змінювати траєкторії в пошуках сухих ділянок доки асфальт поступово підсихав. На 52 колі Рікі Стенхаус молодший розвернувся в четвертому повороті та задньою частиною вдарився об стіну, що призвело до появи жовтого прапора та відкрило вікно для масового переходу лідерів на гладкі сліки. Після зупинок лідируючу позицію тимчасово захопив Шейн ван Гісберген на Шевроле, проте на сухому полотні темп диктував Кайл Ларсон. На 58 колі Ларсон провів атаку на ван Гісбергена і безперешкодно виграв перший сегмент на 70 колі, тоді як Рос Честейн остаточно завершив боротьбу через технічні поломки.
Другий сегмент протяжністю 115 кіл став зразком складної стратегічної боротьби, оскільки після виходу сонця температура треку почала стрімко зростати, провокуючи підвищений термічний знос гуми. Раян Блейні на Форд команди Team Penske продемонстрував найкраще налаштування балансу шасі для довгих відрізків, швидко скорочуючи відставання від лідерів. Команди розділилися в тактиці: пілоти з нижньої частини таблиці ризикували залишатися на трасі на зношених покришках заради отримання проміжних очок, тоді як фаворити регулярно заїжджали за свіжими сліками під час жовтих прапорів. Представник Нової Англії Раян Пріс на Форд команди RFK Racing завдяки сміливій стратегії очолював заїзд упродовж 17 кіл, стримуючи натиск опонентів. Проте Блейні, знайшовши оптимальну лінію біля нижнього бордюру полотна, повернув собі контроль над гонкою на 177 колі та виграв другий сегмент на 185 колі, випередивши Джоша Беррі та Буббу Уоллеса.
Фінальний сегмент на 116 кіл відзначився колосальним зростанням напруги через боротьбу за останні путівки до кубкового плей-офф Chase. На 225 колі сталася масштабна аварія в третьому повороті за участю Райлі Хербста, у чий пошкоджений болід на високій швидкості врізався новачок Коннор Зіліч, що призвело до сходження обох учасників. Під час жовтих прапорів ключовий хід зробив шеф-механік Раяна Блейні, який наказав змінити лише дві праві покришки, дозволивши гонщику першим покинути піт-лейн і отримати вирішальну перевагу чистого повітря. У той самий момент бригада лідера загального заліку Денні Хемліна припустилася затримки під час заміни коліс, відкинувши його болід углиб пелотону. Загалом заїзд переривався 9 разів через виїзди автомобіля безпеки, які сумарно тривали 51 коло, а в одному колі з переможцем дистанцію завершили лише 18 пілотів із 36 учасників.
На заключних 50 колах Раян Блейні втримував відрив у 1.5 секунди від Бубби Уоллеса на Тойота, який на 4 свіжих шинах демонстрував високий темп і поступово наближався до лідера. До 270 кола Уоллес скоротив відставання до 1.1 секунди, намагаючись нав'язати дуель у верхньому ряду овала. Однак на останніх 3 колах на траєкторії Уоллеса опинився круговий Карсон Хосевар на Шевроле, чия машина перекрила зону входу у поворот і завадила Буббі здійснити фінальний маневр. Блейні безпомилково проїхав фінальні віражі на 301 колі та зафіксував перемогу з перевагою 0.586 секунди над Уоллесом. Цей тріумф став для Блейні 20 у кар'єрі, третім у поточному сезоні та другим поспіль на овалі в Лоудоні, тоді як Джош Беррі фінішував третім, а Денні Хемлін перетнув лінію сьомим, офіційно гарантувавши собі перший номер посіву перед початком кубкових раундів Chase.
У післягоночному коментарі переможець заїзду Раян Блейні наголосив на вирішальному рішенні командного містка: «Автомобіль під номером 12 працював стабільно впродовж усього дня, але саме наказ змінити лише дві шини на останній зупинці забезпечив нам позицію лідера на трасі, що в Лоудоні є визначальним фактором для перемоги».
Бубба Уоллес, який посів друге місце, прокоментував перебіг гонки: «Ми мали відмінну швидкість на свіжому комплекті й активно скорочували відставання, проте потрапляння в турбулентний потік за круговими суперниками на останніх колах завадило провести підготовлену атаку, хоча цей фініш дає нам важливі очки перед кубковими перегонами». Лідер турнірної таблиці Денні Хемлін підсумував підсумки заїзду: «Попри складні умови на початку та затримку під час обслуговування, машина дозволила набрати потрібні очки й остаточно закріпити перший номер посіву в турнірній таблиці Chase».
