Анонс фінального вікенду НАСКАР сезону 2026
Уперше з 2019 року чемпіонів усіх трьох національних серій НАСКАР визначать у Хомстеді. З 2020 по 2025 рік фінали проходили у Фініксі, але цього сезону НАСКАР повернув чемпіонський вікенд на південь Флориди, на трасу, яка майже два десятиліття була синонімом слова «фінал».
Homestead-Miami Speedway з'явився завдяки стихійному лиху. У серпні 1992 року ураган Ендрю зруйнував місто Хомстед за 55 км на південний захід від Маямі, і місцеву військову авіабазу так і не відбудували. Промоутер Ральф Санчес, який раніше організовував вуличні гонки в Маямі, запропонував збудувати автодром як «економічний генератор» для відновлення міста. Будівництво почалося 24 серпня 1993 року, рівно через рік після урагану, а в листопаді 1995 року трасу відкрили.
Перша версія траси була зовсім не схожа на сучасну. Це був плаский овал майже прямокутної форми з чотирма окремими віражами. 1997 року за 8.2 мільйона доларів повороти перебудували в класичний овал з нахилом лише 6 градусів, але гонки на такій пласкій трасі виходили нудними. Справжній перелом стався 2003 року: за 12 мільйонів доларів віражі повністю перебудували з прогресивним нахилом від 18 градусів унизу до 20 градусів біля стіни. Для цього довелося завезти понад 10 тисяч вантажівок ґрунту. Невдовзі на трасі встановили освітлення, і з 2005 року фінали почали проходити ввечері під прожекторами.
Сьогодні Хомстед це овал довжиною 1.5 милі, тобто 2.4 км, з нахилом 18 до 20 градусів на віражах і 4 градуси на прямих. Головна особливість траси полягає в її шорсткому, зношеному покритті. Шини тут зношуються дуже швидко, тож пілоти постійно шукають зчеплення і часто їдуть впритул до зовнішньої стіни, де траса найшвидша. Через це на машинах після гонки в Хомстеді завжди видно сліди від стіни з правого боку. Прогресивний нахил дозволяє їхати в кілька рядів, тому обгони тут можливі по всій ширині траси.
Фінал серії Busch, нинішньої O'Reilly, проходив у Хомстеді з першого ж сезону 1995 року, а Cup завершував тут сезон з 2002 по 2019 рік. За цей час траса стала місцем найдраматичніших розв'язок в історії НАСКАР. 2004 року тут відбувся перший фінал Chase, і Курт Буш здобув титул. З 2006 по 2010 рік Джиммі Джонсон п'ять разів поспіль ставав чемпіоном саме тут.
Найвідомішим залишається фінал 2011 року. Тоні Стюарт і Карл Едвардс приїхали в Хомстед з різницею в 3 очки, Стюарт виграв гонку, Едвардс фінішував другим, і вони закінчили сезон з однаковою кількістю очок. Титул дістався Стюарту завдяки більшій кількості перемог: 5 проти 1. 2015 року в Хомстеді провів останню гонку в кар'єрі Джефф Ґордон, а Кайл Буш, який пропустив частину сезону через травму, виграв і гонку, і свій перший титул. 2016 року Джонсон тут же здобув сьомий титул, зрівнявшись з Річардом Петті і Дейлом Ернхардтом.
Для Кайла Буша Хомстед став особливим місцем: обидва його титули в Cup, 2015 і 2019 років, він здобув саме тут. Тож цьогорічний фінал стане першим чемпіонським вікендом у Хомстеді після його смерті. Серед нинішніх пілотів Денні Хемлін має тут 3 перемоги, а серед останніх переможців тут Крістофер Белл 2023 року, Тайлер Реддік 2024 року і Кайл Ларсон у березні 2025 року.
Цього сезону чемпіонів визначає формат Chase: ніхто не вибуває, а титул отримує той, хто набере найбільше очок за всі гонки плей-офф. Тому у фінал кожна серія приїжджає з власною арифметикою, і в кожній вона зовсім різна.
У пікапах за титул борються лише двоє: Кейден Ханікатт на Тойоті TRICON Garage і Лейн Ріггс на Форді Front Row Motorsports. Ханікатт лідирує з перевагою 20 очок, а решта учасників Chase, починаючи з Чендлера Сміта, уже не мають математичних шансів. Обидва ще ніколи не ставали чемпіонами серії.
Ріггс провів найкращий сезон у серії: 7 перемог, титул регулярного чемпіонату і обидві перемоги на півторамильному овалі в Шарлотт. Тиждень тому в Мартінсвіллі він лідирував 156 кіл, і лише пізній рестарт не дав йому скоротити відставання до нуля. Ханікатт же на півторамильних трасах теж сильний: у вересні він впевнено виграв у Канзасі і саме тоді очолив таблицю. Ще одна деталь на користь Ханікатта: машина номер 11 TRICON Garage торік уже вигравала титул з Корі Хаймом.
Обидва пілоти визнають, що 20 очок у Хомстеді мало що важать і фінал фактично перетворився на гонку за принципом «хто попереду, той і чемпіон». Мій прогноз: Ріггс виграє гонку, але Ханікатт фінішуватиме поруч і втримає титул з мінімальною перевагою. Гонка пікапів стартує в ніч з п'ятниці на суботу, 7 листопада, о 02:30 за київським часом.
У серії O'Reilly ситуація найзаплутаніша. Перед фіналом шанси на титул мають п'ятеро пілотів, і всі вони їздять на Шевроле. Очолює таблицю Джастін Аллгаєр з JR Motorsports, за ним з відставанням 22 очки йде чинний чемпіон Джессі Лав з Richard Childress Racing, Корі Дей з Hendrick Motorsports відстає на 23, Карсон Квапіл з JR Motorsports на 31, а Шелдон Крід з Haas Factory Team на 42.
Аллгаєр уже був чемпіоном серії 2024 року і торік виграв гонку в Хомстеді, тому він найкраще знає, як тут перемагати. Лав минулого тижня через відмову гальм у Мартінсвіллі втратив лідерство і прямо сказав, що тепер має лише один шлях до титулу: перемогу в гонці. Дей відстає лише на 1 очко від Лава і вважає Хомстед значно зручнішою для себе трасою, ніж Мартінсвілль. Квапіл приїжджає на хвилі перемоги в Мартінсвіллі, а Крід обіцяв лідирувати в Хомстеді якомога більше кіл.
При такій щільності таблиці очки за сегменти можуть вирішити все ще до фінального рестарту. Мій прогноз: Аллгаєр, який має найбільший запас і досвід перемог на цій трасі, утримає позицію і вдруге стане чемпіоном. Головним суперником стане Лав, для якого це гонка за принципом «пан або пропав». Фінал O'Reilly стартує в ніч із суботи на неділю, 8 листопада, о 00:00 за київським часом.
У Cup титул розіграють троє: Кайл Ларсон на Шевроле Hendrick Motorsports і двоє пілотів Тойоти Joe Gibbs Racing, Крістофер Белл і Денні Хемлін. Ларсон лідирує з перевагою 67 очок над Беллом і 70 над Хемліном. Усі інші, зокрема Чейз Бріско, Джої Лоґано і Тайлер Реддік, уже не мають математичних шансів.
Арифметика тут дуже проста. За одну гонку пілот може набрати максимум 76 очок, разом з очками за сегменти. Ларсону для титулу досить набрати лише 9 очок, незалежно від того, що зроблять суперники. Навіть якщо він не візьме жодного очка за сегменти, йому вистачить фінішувати двадцять восьмим або вище. Ларсон може стати чемпіоном уже після першого сегмента, який завершиться після 80 кола: для цього досить фінішувати в ньому третім або вище.
Беллу, щоб мати хоч якийсь шанс, треба виграти гонку і набрати щонайменше 14 очок за сегменти, а Хемліну перемогу і щонайменше 17 очок за сегменти. І навіть тоді обом потрібно, щоб Ларсон набрав менше 9 очок, тобто зійшов з дистанції через аварію або поломку. При рівності очок перевагу має той, у кого більше перемог у сезоні: у Хемліна їх 4, у Ларсона 3, у Белла менше.
Ларсон може стати першим пілотом, який виграв два титули поспіль, з часів Джиммі Джонсона, чемпіона 2006-2010 років. Для Ларсона це був би третій титул після 2021 і 2025 років, а Hendrick Motorsports отримала б ще один трофей у колекцію. Белл і Хемлін ще ніколи не ставали чемпіонами Cup. Для Хемліна, якому 45 років і який має понад 60 перемог у Cup, це, можливо, один з останніх реальних шансів, хоча очкова ситуація робить його майже нульовим.
У самій гонці фаворитів кілька. Белл виграв у Хомстеді 2023 року, Реддік 2024 року, а Ларсон у березні 2025 року. Хемлін має тут 3 перемоги. Варто звернути увагу і на Вільяма Байрона, який в Мартінсвіллі домінував і лідирував 362 кола. Мій прогноз: Ларсон обережно збере потрібні 9 очок у першому сегменті, після чого стане чемпіоном утретє, а гонку виграє Белл, який матиме вільні руки для атаки. Гонка Cup стартує в неділю, 8 листопада, о 22:00 за київським часом. Сегменти триватимуть 80, 85 і 102 кола, загалом 267 кіл, тобто 400 миль.
