Чейз Бріско на 0.029 секунди випередив Белла в Шарлотт і вдруге поспіль виграв гонку Chase НАСКАР
Осінній вікенд у Шарлотт уперше з 2017 року пройшов на класичному овалі. Charlotte Motor Speedway у Конкорді, Північна Кароліна, збудував Брутон Сміт ще 1959 року, і для більшості команд НАСКАР це буквально домашня траса, адже їхні бази розташовані в околицях міста. Протяжність кола становить 1.5 милі, тобто 2.4 км, віражі мають нахил 24 градуси, а гонка Cup розрахована на 267 кіл і 400.5 милі. З 2018 по 2025 рік осінню гонку проводили на комбінованій конфігурації Roval, але 3 лютого 2026 року НАСКАР оголосив про повернення на овал. Для Chase це принципова зміна: замість лотереї на шиканах команди отримали третій поспіль півторамильний овал після Канзасу і Лас-Вегаса, на якому все вирішують аеродинаміка в брудному повітрі, деградація шин і робота на піт-лейн. Усю суботу над трасою йшов дощ, тож тренування й кваліфікацію в Cup скасували, гонку O'Reilly перенесли на неділю, а стартові решітки сформували за формулою НАСКАР на основі результатів попередніх гонок.
Гонка пікапів Ecosave 200 стартувала в п'ятницю, 9 жовтня, о 00:00 за київським часом уже в ніч на суботу. Лейн Ріггс стартував із тринадцятої позиції, але вже на 15 колі обігнав лідера Chase Кейдена Ханікатта і передав по радіо команді, що суперники в біді. Двоє головних претендентів на титул поділили сегменти: Ріггс виграв перший, Ханікатт другий, причому Ханікатт раз за разом виїжджав з піт-лейн першим завдяки своїй бригаді. Розв'язка настала на останньому рестарті. Ріггс наздогнав Ханікатта, за 7 кіл до фінішу пішов по верхній лінії на вході в четвертий віраж, і Ханікатт, захищаючи позицію зачепив стіну та втратив лідерство. Ріггс фінішував першим із середньою швидкістю 116.804 миль/год, на 0.596 секунди попереду Крістіана Еккеса, а пошкоджений пікап Ханікатта доїхав третім. Четвертим став Бейлі Каррі, п'ятим Чендлер Сміт. Для пілота Форда з Front Row Motorsports це сьома перемога за сезон, дванадцята в кар'єрі і друга цього року в Шарлотт, де він виграв і травневу гонку. Ханікатт визнав, що надто багато дивився в дзеркала. Після гонки його перевага над Ріггсом скоротилася з 37 до 17 очок, і за 4 гонки до кінця Chase серія пікапів фактично перетворилася на дуель двох пілотів. Того ж вечора після фінішу на трасі пройшло вшанування Кайла Буша.
Гонку серії O'Reilly Blue Cross NC 300 через дощ перенесли із суботи на неділю, і вона стартувала після завершення гонки Cup, тобто в ніч на 12 жовтня за київським часом. Поул за формулою отримав Карсон Квапіл, поруч стартував переможець Лас-Вегаса Корі Дей. Дей захопив лідерство вже на 4 колі й виграв перший сегмент, але під час піт-стопу проїхав через кілька чужих боксів і отримав штраф зі стартом з кінця пелотону. Далі гонку контролювали Джессі Лав і Джастін Аллгаєр, який виграв другий сегмент і за 52 кола до фінішу обігнав Лава. Квапіл тим часом тричі проколював праве заднє колесо і зійшов. За 18 кіл до кінця Аллгаєр зачепив стіну, Лав повернув лідерство, а після жовтого прапора через аварію Брента Круза настав рестарт за 10 кіл до фінішу. На цьому рестарті Дей без підтримки в драфті пішов в три ряди під Лава й Аллгаєра на задній прямій, вийшов уперед у третьому-четвертому віражах і втримав перевагу до фінішу. Дей виграв з перевагою у 0.7 секунд, Лав, який лідирував найбільше - 80 кіл, став другим, третім фінішував Шелдон Крід, четвертим Аллгаєр, п'ятим дебютант Карсон Браун у своїй другій гонці в серії. Пілот Шевроле з Hendrick Motorsports здобув другу поспіль перемогу в Chase і четверту в кар'єрі. У таблиці Крід зберіг лідерство з перевагою в 2 очки над Лавом, Дей відстає на 7, Аллгаєр на 15, тож за 4 гонки до фіналу четвірка претендентів уміщується в 15 очок.
Bank of America 400 стартувала в неділю, 11 жовтня, о 22:00 за київським часом як шоста з 10 гонок Chase. Після дощової суботи команди вийшли на трасу без жодного тренування, тому НАСКАР заздалегідь призначив плановий технічний жовтий прапор на 35 колі, щоб інженери встигли оцінити знос шин. Поул за формулою дістався лідеру чемпіонату Кайлу Ларсону, поруч із ним стояв переможець Лас-Вегаса Чейз Бріско, другий ряд зайняли Тайлер Реддік і Раян Блейні. Денні Хемлін, другий у таблиці, стартував дванадцятим, а Крістофер Белл лише сімнадцятим. Без кваліфікації старт із глибини пелотону означав для Белла довгу роботу в брудному повітрі, а машина Next Gen у трафіку на півторамильних овалах помітно втрачає притискну силу спереду.
Ларсон відбив атаку Бріско по зовнішній лінії на першому колі і до планового жовтого прапора лідирував у кожному колі, відірвавшись більш ніж на 1.5 секунди. На піт-стопах під жовтим прапором картина різко змінилася. Колесо з бокса Хемліна відкотилося в бокс Коннора Зіліча, і за порушення безпеки Хемлін поїхав на рестарт із кінця пелотону. Туди ж відправили Блейні за перевищення швидкості на піт-лейн, а Чейз Елліотт заїжджав удруге, щоб дотягнути переднє ліве колесо. На рестарті після 40 кіл Реддік підрізав Тая Гіббса, той зачепив стіну, а згодом через зламану тягу заднього розвалу розвернувся в третьому-четвертому віражах і зачепив Бреда Кезеловскі. Джоуї Лоґано врізався в пошкоджену Тойоту Гіббса, розбив передній спліттер і відкотився в кінець.
Уже за перші 42 кола проблеми мали п'ятеро учасників Chase. Після рестарту за 46 кіл Бабба Уоллес хоробро пішов утрьох під Ларсона й Бріско і 11 кіл лідирував, але Ларсон повернув собі першу позицію. За 3 кола до кінця сегмента Алекс Боумен, атакуючи Уоллеса за п'яту позицію на виході з другого віражу, втратив задню вісь, перекрутив кермо і врізався в Тойоту Уоллеса. Обидві машини жорстко влетіли в стіну, Вільям Байрон отримав пошкодження в тому ж епізоді. Уоллес кілька хвилин не міг вибратися з машини, але всі троє вийшли самостійно. Жовтий прапор завершив сегмент достроково, після 77 кіл замість 80, і Ларсон забрав 10 очок, випередивши Бріско, Белла, Остіна Сіндріка та Реддіка.
У другому сегменті Ларсон знову довго тримав лідерство після рестарту, проте темп Тойоти Белла ставав дедалі кращим, і після 107 кіл Белл обігнав і Бріско, і самого Ларсона. Жовтий прапор через розворот Джона Хантера Немечека дав команді Белла шанс утримати позицію, і його бригада випустила пілота з піт-лейн першим. На рестарті після 122 кіл Хемлін сильно притиснув Ларсона у другому віражі, Шевроле лідера чемпіонату пішла боком, і Ларсон відкотився на сьому позицію.
Далі Белл поїхав сам: на половині дистанції він мав понад секунду переваги, а на фініші сегмента після 165 кіл випереджав Блейні більш ніж на 2 секунди. Хемлін фінішував у сегменті третім, Ларсон четвертим, Реддік п'ятим, а Бріско, який під жовтим прапором програв кілька позицій, лише сьомим. Несподіваним героєм сегмента став Джош Беррі з Wood Brothers Racing, який стартував двадцять сьомим і пробився у десятку, ставши найкращим із пілотів поза Chase. Блейні після штрафу проїхав через весь пелотон до другого місця, а Елліотт на піт-стопі знову перевищив швидкість.
Фінальний сегмент на 102 кола обійшовся без масових аварій, червоних прапорів і затримок через погоду, але напруга полягала в іншому. Белл одразу після рестарту пішов під Блейні й Ларсона на задній прямій і очолив гонку, а Бріско пробився на друге місце. Протягом 30 кіл Белл тримав перевагу до 2 секунд і виглядав переможцем. Усе змінив жовтий прапор за 63 кола до фінішу: Реддік, який усю гонку страждав від надмірної поворотності, на виході на задню пряму зачепив пілота з відставанням у колі Грея Голдінга, той розвернувся зі зламаною тягою. На вирішальних піт-стопах бригада Бріско під керівництвом шефа команди Джеймса Смолла спрацювала найшвидше, і після того, як А. Дж. Алмендінгер, який ризикнув залишитися на трасі, нарешті заїхав на піт-лейн, Бріско став лідером. Блейні через затримку зі зміною заднього правого колеса впав на восьму позицію. Останній рестарт відбувся за 57 кіл до фінішу.
На цьому рестарті все вирішила командна гра Joe Gibbs Racing. Хемлін, який стояв позаду Бріско по внутрішній лінії, штовхнув напарника бампером, і Бріско відірвався в перших двох віражах, а потім підрізав траєкторію Белла, позбавивши його розгону. Белл і Хемлін кілька кіл боролися між собою за друге місце, поки Бріско накопичував перевагу. За 25 кіл до фінішу вона перевищила секунду, за 15 кіл становила понад 2 секунди, а Белл скаржився на надмірну поворотність. Проте на останніх колах Бріско натрапив на щільний трафік із пілотів з відставанням у колі, до того ж йому здавалося, що одне колесо втрачає тиск. Перевага танула: 1.8 секунди за 5 кіл до фінішу, 0.4 секунди на початку останнього кола. У третьому-четвертому віражах останнього кола Белл кинув свою Тойоту на нижню лінію, Бріско тримався під стіною. На виході з четвертого віражу машину Белла занесло, і він ударив Бріско в лівий задній кут. Обидві Тойоти пішли боком на фінішну пряму, але Бріско зміг утримати машину і перетнув лінію на півкорпусу попереду. Офіційна маржа склала 0.029 секунди, це найближчий фініш сезону і другий за щільністю в історії траси. Бріско лідирував 62 кола, Белл 93, Ларсон найбільше, 97 кіл, і показав найшвидше коло за 29.369 секунди. Блейні фінішував третім, Беррі четвертим, Хемлін п'ятим, Ларсон шостим. Загалом у гонці було 11 змін лідера між 5 пілотами і 6 жовтих прапорів на 33 кола.
Бріско на фінішній прямій виглядав одночасно щасливим і виснаженим. «Я вже думав, що будь-якої миті вріжусь у стіну, машина просто перестала повертати», пояснив він останнє коло. Пілот Тойоти пожартував, що пора перестати влаштовувати такі напружені фініші, нагадав, що його команда мала б уже три перемоги поспіль, похвалив бригаду механіків за вирішальний піт-стоп і згадав свого кумира Тоні Стюарта, який 2011 року виграв титул завдяки серії перемог в останніх гонках, додавши, що хотів би повторити щось подібне. Його шеф команди Джеймс Смолл ще після Лас-Вегаса казав, що єдиний спосіб наздогнати Ларсона полягає в тому, щоб вигравати гонки, і за тиждень команда виконала цей план двічі. Белл, який записав собі восьме друге місце за сезон, стояв на піт-лейн пригнічений, але визнав, що підібрався до напарника ближче, ніж розраховував, і розраховує на швидкі машини в найближчих гонках. Ларсон оцінив свій день стримано: «Загалом непоганий день, перемога в сегменті, збільшили відрив, але завжди хочеться кращого». Блейні пишався тим, що компенсував ранній штраф за швидкість і доїхав третім. Найжорсткіше себе оцінив Боумен, винуватець аварії в першому сегменті: він пояснив, що машину зірвало на виході з віражу і додав, що найгірше в цьому те, що він зіпсував день Уоллесу й Байрону.
Найголовніший підсумок Шарлотт полягає в тому, що Chase звузився до боротьби чотирьох пілотів. Ларсон фінішував лише шостим, але завдяки перемозі в першому сегменті і очкам за другий навіть збільшив перевагу над Хемліном з 40 до 49 очок. Відразу за Хемліном іде Белл з відставанням у 51 очко, а Бріско, який до перемоги в Лас-Вегасі програвав лідеру 123 очки, після двох перемог поспіль піднявся з шостого на четверте місце і тепер відстає на 65. Блейні з мінусом 85 і Лоґано з мінусом 92 ще зберігають математичні шанси. Для Тойоти ситуація виглядає особливо цікаво: три пілоти Joe Gibbs Racing розташовані в межах 16 очок одне від одного, і фінальне коло Бріско та Белла з контактом показало, що всередині JGR кожен їде за себе. Найбільше від вікенду постраждали Уоллес і Байрон, які після аварії на 76 колі опустилися на дванадцяте і тринадцяте місця з відставанням 185 і 208 очок, а також Тай Гіббс, який після зламаної підвіски відстає вже на 156 очок. Для цієї групи Chase фактично закінчився.
У розкладі, що лишився, 4 гонки зовсім різного характеру: Фінікс 18 жовтня, потім Талладега, Мартінсвілль і фінал у Хомстеді 8 листопада. Усі три перемоги Бріско в сезоні прийшли на півторамильних овалах, і серед решти гонок такий лише Хомстед, тож перевага в темпі, яку Тойота показала в Лас-Вегасі та Шарлотт, може не перенестися на плаский Фінікс і короткий Мартінсвілль. Талладега ж є лотереєю для всіх, і саме там Ларсон може втратити значну частину відриву через одну чужу помилку в пелотоні. Хемлін, який у Шарлотт доїхав п'ятим попри штраф на піт-лейн, залишається найнебезпечнішим переслідувачем на коротких трасах, а Ларсон утримує позицію завдяки стабільності: він набирає максимум очок у сегментах навіть у ті дні, коли не виграє. Якщо Бріско продовжить серію хоча б у Фініксі, розрив у 65 очок скоротиться до відстані однієї вдалої гонки, і фінальна четвірка Ларсон, Хемлін, Белл і Бріско поїде в Хомстед із реальними шансами в кожного.
