Байрон лідирував 362 кола в Мартінсвіллі, а Chase НАСКАР звузився до трьох претендентів
Martinsville Speedway у Вірджинії відкрили 1947 року, і це найстаріша траса в календарі НАСКАР та єдина, на якій Cup їздить з першого сезону 1949 року. Довжина кола лише 0.526 милі, тобто 847 метрів, віражі під нахилом 12 градусів покриті бетоном, а прямі асфальтом. Через форму траси її називають «скріпкою»: дві довгі прямі і два дуже тісні повороти, у яких машини гальмують майже до зупинки.
У Мартінсвіллі неможливо обігнати без контакту, тому бампер тут вважається робочим інструментом. Гальма перегріваються, шини швидко зношуються, а машину, що відстала, обганяють на коло уже через кілька хвилин після старту. Переможець традиційно отримує дідівський годинник, один із найвідоміших трофеїв американського автоспорту.
Гонка пікапів Black's Tire 200 стартувала в ніч з п'ятниці на суботу, 31 жовтня, о 00:00 за київським часом. Історію написав уже кваліфікаційний заїзд: 16-річний Трістан Маккі на Шевроле Spire Motorsports став наймолодшим володарем поулу в історії серії. Поруч стартував Лейн Ріггс, а його напарник по Front Row Motorsports Чендлер Сміт був третім.
Ріггс провів майже ідеальну гонку. Він виграв обидва сегменти, показав найшвидше коло і лідирував 156 кіл із 200, а за 20 кіл до фінішу мав 1.58 секунди переваги. Проте пізній жовтий прапор усе змінив. На рестарті за 12 кіл до фінішу Сміт відібрав лідерство у власного напарника і виграв з перевагою у 0.574 секунди над Беном Роудсом. Ріггс фінішував третім, Тай Маджєскі четвертим. Для Сміта це третя перемога сезону, а всі троє перших фінішували на Фордах.
Лідер чемпіонату Кейден Ханікатт весь вечір не міг закріпитися в п'ятірці, а на останньому рестарті Маккі зачепив його лівий бік у першому повороті. Ханікатта винесло вгору, повз нього пройшов увесь пелотон, і він фінішував лише чотирнадцятим. Перевага Ханікатта над Ріггсом скоротилася з 43 до 20 очок. Якби Ріггс виграв, він очолив би таблицю з перевагою в 1 очко, тож перемога Сміта фактично врятувала Ханікатта. Чендлер Сміт відстає на 103 очки і вже не має математичних шансів, тому титул у пікапах розіграють лише Ханікатт і Ріггс.
Гонка серії O'Reilly National Debt Relief 250 стартувала в суботу, 31 жовтня, о 22:00 за київським часом. Поул з часом 19.855 секунди і швидкістю 95.371 миль/год виграв Карсон Квапіл на Шевроле JR Motorsports, і перші 53 кола він лідирував. Гонка вийшла однією з найхаотичніших у сезоні: 12 жовтих прапорів забрали 90 кіл з 250. Уже на рестарті після 36 кола Семмі Сміт врізався в машину Лавара Скотта, і в аварію потрапили учасник Chase Корі Дей, Раян Елліс і Брент Крюз.
Перший сегмент завершився під жовтим прапором, коли Сем Маєр зачепив бордюр і розвернув Джеремі Клементса та Харрісона Бертона. Сегмент виграв Джастін Аллгаєр, а другий несподівано виграв Ентоні Альфредо. За 88 кіл до фінішу Мейсон Маджо притиснув Гарретта Смітлі до стіни, обидві машини розбилися, і гонку зупинили червоним прапором майже на 12 хвилин. Чинний чемпіон і лідер таблиці Джессі Лав після цього заїхав у бокси з пошкодженим шлангом системи охолодження.
На рестарті за 68 кіл до фінішу Квапіл обійшов Дея і знову очолив гонку. За 32 кола до фінішу у Лава відмовили гальма, його розвернуло і він задом врізався в стіну. Лав втратив 9 кіл і фінішував лише тридцятим. На останньому рестарті за 22 кола до фінішу Квапіл утримав напарника Аллгаєра і виграв з перевагою у 0.4 секунди. Він лідирував 121 коло. Аллгаєр фінішував другим, Дей третім, Брендон Джонс четвертим, Маєр п'ятим.
Для Квапіла це третя перемога в кар'єрі і перша в Мартінсвіллі, а Шевроле виграла всі 8 гонок Chase у серії O'Reilly. Таблиця перевернулася: Аллгаєр очолив Chase з перевагою 22 очки над Лавом, Дей відстає на 23, Квапіл на 31, Шелдон Крід на 42. П'ятеро пілотів поїдуть на фінал у Хомстед зі шансами на титул.
Того ж вікенду завершився сезон західної серії ARCA Menards West на трасі Kevin Harvick's Kern Raceway у Бейкерсфілді, Каліфорнія. Поул з часом 18.466 секунди виграла Мія Ловелл, поруч стартувала Хейлі Діган на машині Bill McAnally Racing, яка програла в кваліфікації лише 0.007 секунди. На старті Ловелл занесло в першому-другому віражах, Діган вийшла вперед і не віддала лідерство до кінця. Після 42 кіл із запланованих 150 почався сильний дощ, і гонку завершили достроково.
Діган здобула п'яту перемогу в кар'єрі в ARCA West і другу в сезоні, а Ловелл фінішувала другою. Отже, обидва перші місця в гонці посіли жінки, і вони ж разом стартували з першого ряду. Це дуже рідкісний результат для серій НАСКАР. Гонка тривала лише 16 хвилин 50 секунд і стала третьою найкоротшою в історії серії, а всі 25 машин фінішували без сходів. Тревор Хаддлстон, якому для титулу було досить вийти на старт, вдруге поспіль став чемпіоном ARCA West. Востаннє два титули поспіль у цій серії вигравав Шон Хінгорані у 2023 і 2024 роках.
Гонка Cup Xfinity 500 стартувала в неділю, 1 листопада, о 21:00 за київським часом. Поул з часом 19.226 секунди і швидкістю 98.492 миль/год виграв Денні Хемлін. Для нього це шостий поул сезону, шостий у Мартінсвіллі і п'ятдесят четвертий у кар'єрі. Поруч стартував напарник по Joe Gibbs Racing Тай Гіббс. Хемлін, для якого Мартінсвілль майже домашня траса, приїхав сюди з чіткою метою: відіграти 73 очки в Кайла Ларсона.
Старт склався для Хемліна невдало. Уже на другому колі він не потрапив у передачу, його винесло в третьому-четвертому віражах, і гонку очолив Гіббс. Хемлін повернув лідерство після 47 кіл, але команда обрала ризиковану стратегію: проїхати весь перший сегмент без піт-стопу. Більшість суперників, серед них Вільям Байрон, заїхали на свіжі шини під зеленим прапором після 65 кіл, а Хемлін залишився на старих.
Стратегія не спрацювала. Після 84 кіл Хемліна обійшов Раян Пріс, а коли пілоти на свіжих шинах почали наздоганяти лідерів, Хемлін стрімко покотився вниз і до кінця сегмента опустився на сімнадцяте місце. Після 125 кіл гонку очолив Байрон, а через 4 кола обійшов на коло Ларсона, який теж не знайшов швидкості. Перший сегмент завершився після 130 кіл перемогою Байрона, за ним фінішували Гіббс, Пріс, Крістофер Белл, Джош Беррі, Алекс Боумен, Остін Сіндрік, Росс Честейн, Тайлер Реддік і Чейз Елліотт. Ларсон, Хемлін і Чейз Бріско залишилися без очок за сегмент.
У другому сегменті Байрон лідирував від першого до останнього кола, а позаду відбувалося все, чим славиться Мартінсвілль. Після 198 кола розвернувся Карсон Хосевар, а Белл під цим жовтим прапором отримав штраф за перевищення швидкості на піт-лейн. Після рестарту Хосевар різко пригальмував перед Сіндріком, той врізався йому в задній бампер і з розбитим передком вибув із боротьби.
Після 214 кола Джої Лоґано штовхнув Белла, а той зачепив Хемліна, і обидва пілоти JGR розвернулися біля зовнішньої стіни. Машини майже не постраждали, але для Ларсона цей жовтий прапор став подарунком: він отримав місце повернення на коло лідера. Після 222 кола у Пріса, який добре їхав у четвірці, відлетіло праве заднє колесо.
Після 252 кола Раян Блейні врізався в задню частину машини Беррі, розбив радіатор, розвернувся і заїхав у гараж. Для Блейні це означало кінець боротьби за титул. Під цим жовтим прапором завершився й другий сегмент: Байрон виграв його, за ним фінішували Елліотт, Гіббс, Честейн, Лоґано, Бабба Уоллес, Беррі, Тодд Гілліленд, Реддік і Белл. Белл узяв 1 очко за десяте місце, а Хемлін і Ларсон, дванадцятий і тринадцятий, знову залишилися без очок.
Фінальний сегмент почався за 238 кіл до фінішу, і Байрон знову стартував першим. Відразу після нього розвернувся Коді Вейр, але і на наступному рестарті Байрон легко відірвався від Елліотта. Далі гонка перетворилася на рівну боротьбу на виживання шин. Команди двічі проводили піт-стопи під зеленим прапором, і обидва рази Байрон повертався в лідери: вперше за 147 кіл до фінішу, вдруге за 74 кола до фінішу. Лоґано довелося зробити зайву зупинку через погано закручене колесо, і він відстав на коло.
Претенденти на титул у цей час їхали в другій половині десятки. Хемлін піднявся на шосте місце, Белл тримався восьмим, а Ларсон за 50 кіл до фінішу був останнім на колі лідера і невдовзі знову відстав на коло.
Фінальної дуелі як такої не було. Байрон тримав перевагу понад секунду, а за 10 кіл до фінішу збільшив її до двох секунд. Елліотт так і не зміг наздогнати напарника, і Байрон виграв з перевагою понад 2 секунди. Він лідирував 362 кола з 500 і виграв обидва сегменти. Елліотт фінішував другим, Гіббс третім, Беррі четвертим, Шейн ван Гісберген п'ятим, Хемлін шостим, Остін Діллон сьомим. Уоллес, Ларсон і Белл фінішували з восьмого по десяте місце з відставанням на коло. Лише 7 машин із 37 завершили гонку на одному колі з переможцем.
У гонці було 11 змін лідера між 6 пілотами і 6 жовтих прапорів на 47 кіл. Для Байрона це перша перемога сезону, сімнадцята в кар'єрі і четверта в Мартінсвіллі. Він виграв осінню гонку тут удруге поспіль і продовжив серію з 7 сезонів поспіль з перемогою. Hendrick Motorsports здобула тридцять третю перемогу в Мартінсвіллі, а Шевроле виграла обидві гонки на цій трасі в 2026 році, адже навесні тут переміг Елліотт.
«Це був страшенно довгий рік», сказав Байрон на фінішній прямій. Він подякував Ріку Хендріку і всім у команді та наголосив, що команда жодного разу не здалася, хоча сезон склався важко. Ларсон визнав, що потрапив на неправильну сторону стратегії і втратив усі очки за сегменти, але сказав, що все могло бути набагато гірше, і поїде в Хомстед із комфортним запасом, хоча титул ще не гарантований. Хемлін пояснив, що їх вибив саме перший сегмент без піт-стопу: команда втратила позицію на трасі і так і не змогла повернутися наперед. Белл оцінив десяте місце як реальний рівень своєї машини цього дня.
Усі три серії завершують сезон у Хомстеді, на півторамильному овалі в Маямі. Фінал пікапів пройде в п'ятницю, 6 листопада, фінал O'Reilly стартує в ніч із суботи на неділю, 8 листопада, о 00:00 за київським часом, а фінальна гонка Cup відбудеться в неділю, 8 листопада, о 22:00 за київським часом.
Мартінсвілль остаточно визначив коло претендентів на титул. Ларсон очолює таблицю з перевагою 67 очок над Беллом і 70 над Хемліном, а всі інші, починаючи з четвертого Бріско, вже не мають математичних шансів. Для Ларсона цей вікенд був одним із найслабших у Chase: дев'яте місце з відставанням на коло і жодного очка за сегменти. Проте суперники теж не скористалися нагодою: Хемлін зіграв в стратегію і програв, а Белл знову отримав штраф на піт-лейн і потрапив в аварію.
У Хомстеді Беллу і Хемліну мало просто виграти. Обом потрібні і перемога, і очки за сегменти, і серйозні проблеми в Ларсона. Перевага в 67 очок дозволяє Ларсону їхати обережно і не ризикувати в боротьбі за кожну позицію. Цікаво, що це повторення ситуації, яку Хемлін сам описав після Талладеги: якщо Ларсон утримає машину на чотирьох колесах, він стане чемпіоном утретє. Тож у неділю в Хомстеді Hendrick Motorsports і Шевроле захищатимуть титул проти двох Тойот Joe Gibbs Racing, але головним суперником Ларсона, найімовірніше, буде не Белл чи Хемлін, а власна помилка.
